про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
06 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8310/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову, що передує поданню позовної заяви,
заявника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
26 грудня 2024 року представник заявника - адвокат Попович С.М. - звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та 3 Відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) вчиняти дії щодо призову (мобілізації) на військову службу під час мобілізації відносно ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням в даній справі.
Воднораз, відповідно до довідки № 17000/24 від 25 грудня 2024 року автоматизований розподіл справ у КП «ДСС» які надійшли до Кіровоградського окружного адміністративного суду, у період з 25 грудня 2024 року до 03 січня 2025 року тимчасово не здійснювався.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2024 року заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 було розподілено судді Кравчук О.В.
За наведених обставин заява про забезпечення позову розглядається судом у відповідності до частин 1-3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що згідно посвідчення від 01 жовтня 2024 року йому, як голові Фермерського господарства, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 493, додаток до №23 (перелік галузей розпорядження агропромислового виробництва, розділу 2 «сільськогосподарські підприємства», пункт 3), надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на 12 місяців з дня оформлення відстрочки від призову.
Проте, 26.11.2024 року в програмному забезпеченні «Резерв+» ІНФОРМАЦІЯ_3 було знято запис про бронювання позивача, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ) направлена повістка на адресу позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних.
Покликаючись на те, що існує ймовірність протиправної мобілізації позивача за час розгляду судом справи про визнання протиправними та скасування рішень про анулювання його бронювання, ОСОБА_1 просить суд про вжиття вказаних вище заходів забезпечення позову.
Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення позову, суд приходить до такого висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову, останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати призов ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду щодо визнання протиправним рішення про анулювання бронювання позивача.
Втім, суд критично оцінює наведені вище посилання представника позивача, адже вони ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні належними доказами.
Так, вказуючи на тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 анульовано бронювання позивача, представник позивача покликається на витяг із електронного затососунку «Резерв+», у якому відсутні відомості про надання відстрочки (бронювання) ОСОБА_1 від призову на військову службу.
Суд наголошує, що наданий до заяви про забезпечення позову витяг не є доказом анулювання бронювання позивача, оскільки сформований 10 липня 2024 року, у той час як посвідчення про відстрочку від призову на військову службу видане ОСОБА_1 пізніше за часом - 01 жовтня 2024 року.
Так само не доводить той факт, що відповідачем розпочато процедуру мобілізації позивача, вручення ОСОБА_1 повістки про уточнення даних. Згідно пункту 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на військовий період, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів до ТЦК та СП.
Суд зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову. Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Так само в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Варто зазначити, що саме суб'єкт звернення із відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову повинен обґрунтувати існуванням передбачених статтею 150 КАС України підстав для забезпечення позову. Такий висновок узгоджується із нормою частини 1 статті 9 КАС України, в силу якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Наведені ж заявником доводи й аргументи е є достатніми та переконливими для висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.
Відтак, суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для забезпечення адміністративного позову.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Копію ухвали скерувати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення такої ухвали.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК