про прийняття адміністративної справи до провадження
та залишення позовної заяви без руху
06 січня 2025 року Київ № 320/22319/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач 08.05.2023 звернувся через підсистему «Електронний суд» до суду з указаним позовом (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований 30.06.2023).
Просив суд:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати у повній мірі ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (згідно з бойовими наказами) в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах протиправною;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити у повній мірі ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (згідно бойових наказів) в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням раніше проведених виплат додаткової винагороди за цей період.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.
Відповідно до ухвали суду від 18.06.2024 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цю справу передано на розгляд судді Скрипці І.М.
Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Позивач оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати у повній мірі ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (згідно з бойовими наказами) в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах протиправною.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач проходив військову службу у відповідача з 05.06.2018 по 27.05.2022. Із 27.05.2022 виключений зі списків особового складу військової частини згідно з наказом від 27.05.2022 № 114.
Щодо здійснення спірного перерахунку, позивач в особі представника до відповідача звернувся з адвокатським запитом від 26.01.2023 № 45 та отримав відповідь від 22.02.2023. Адвокатом було також направлено повторний адвокатський запит від 02.03.2023 з проханням надати стосовно позивача витяги з бойових наказів за період з 24.02.2022 по 10.08.2022 включно, відповідь на який отримано листом від 14.03.2023.
У позові зазначено про дотримання шестимісячного строку звернення до суду, обґрунтовуючи тим, що позивач дізнався про ненарахування та невиплату йому додаткової винагороди у повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (згідно бойових наказів), у розмірі 100000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з додатків відповіді на адвокатський запит №234 від 22.02.2023, а саме наказів командира військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди, з яких позивач дізнався про несправедливе обмеження періоду його безпосередньої участі у бойових діях лише днями здійснення польотів, а тому вважає, що шестимісячний строк на звернення до суду обчислюється з 22.02.2023 і спливає 22.08.2023.
Із такими твердження представника суд не погоджується, виходячи з такого.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами першою, другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і, відповідно, до частин першої, другої статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Як установлено судом, із адвокатським запитом про вирішення спірного питання представник позивача до відповідача звернувся лише у кінці січня 2023 року та у березні 2023 року, у той час як військову службу у відповідача проходив включно до 27.05.2022.
Із цим позовом звернувся до суду лише 08.05.2023 через підсистему «Електронний суд», поза межами тримісячного строку звернення до суду.
У силу вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Позовна заява не містить заяви про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та його поновлення, а із позовної заяви судом не встановлено поважних причин його пропуску.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 30, 122, 123, 160, 161, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
адміністративну справу прийняти до свого провадження. Справа розглядатиметься одноособово суддею Скрипкою І.М.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 240 з урахуванням частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.