03 січня 2025 року Справа № 280/9989/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, бульвар Марії Приймаченко,3, код ЄДРПОУ 37573438)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
29.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виплаті державної допомоги при народжені дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 15.07.2024 року - дати її звернення із заявою.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.10.2024 своїм листом № 04-01-08/716, який надійшов на електронну пошту позивача, відповідач повідомив про відмову їй у призначені та виплаті допомоги при народжені дитини, додавши відповідне повідомлення за № 1999 від 03.09.2024 року. Підставою для відмови на думку відповідача є те, що оскільки пакет документів було направлено Укрпоштою, то це спростовує факт перебування позивача за кордоном. Також повідомлено про строки звернення із вказаною допомогою. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, та такими, що порушують інтереси малолітньої дитини, оскільки допомога при народженні дитини за своєю правовою природою призначена для покращення умов існування самої дитини. Фізична виплата коштів батькам дитини не змінює правової природи та призначення згаданої грошової допомоги.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що 03.09.2024, згідно з рішенням про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини, допомогу позивачу не призначено по причині направлення заяви та документів у конверті Укрпошти, що спростовує факт перебування за кордоном заявниці. Повідомленням про відмову в призначенні соціальної допомоги №1999 від 03.09.2024 позивача проінформовано про підстави відмови в призначенні допомоги, а також повідомлено про встановлений законодавством дванадцяти місячний строк для звернення після народження дитини. В задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 04.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
05.08.2023 у місті Кітченер, провінція Онтаріо, Канада у позивачки народилась дитина - ОСОБА_3 .
17.07.2024 засобами поштового зв'язку відповідачем отримано заяву та додані документи позивача для призначення допомоги при народженні дитини. Згідно штампу та номеру відстеження на конверті, відправлення було прийнято у відділенні Укрпошти 69124, м.Запоріжжя, Україна 12.07.2024.
Відповідач листом № 04.01-06/4959 від 23.07.2024 повідомив позивачу про необхідність додати до заяви легалізований в установленому порядку оригінал документу, що засвідчує народження дитини.
20.08.2024 позивачем направлено до Департаменту легалізований в установленому порядку оригінал документу, що засвідчує народження дитини.
Повідомленням про відмову в призначенні соціальної допомоги №1999 від 03.09.2024 позивачу відмовлено в призначенні допомоги по причині направлення заяви та документів у конверті Укрпошти, що спростовує факт перебування за кордоном заявниці. Також зазначено про встановлений законодавством дванадцяти місячний строк для звернення після народження дитини.
Позивач не погоджуючись з відмовою у призначенні допомоги при народженні дитини звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист.
Згідно статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом № 2811-XII та іншими законами України.
У контексті приписів статті 3 Конституції України у кореспонденції із приписами Декларації прав дитини (прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959) та Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII) визначений гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2811-XII громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 2811-XII передбачено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.
Відповідно до статті 10 Закону № 2811-XII, допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Умови призначення допомоги при народженні викладені у положеннях статті 11 Закону № 2811-XII, де указано, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.
Процедура призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до частини четвертої статті 1 Закону № 2811-ХІІ деталізована затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 «Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» (далі - Порядок № 1751).
Пунктом 10 Порядку № 1751 передбачено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Згідно з пункту 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається, зокрема:
1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням інформаційно-комунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі не підписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви (пункт 44 Порядку № 1751).
Жінки, які мають задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
У період дії воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один із батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що допомога при народженні дитини за своєю правовою природою призначена для покращення умов існування самої дитини. Фізична виплата коштів батькам дитини не змінює правової природи та призначення згаданої грошової допомоги.
З матеріалів справи судом встановлено, що 05.08.2023 у місті Кітченер, провінція Онтаріо, Канада у позивачки народилась дитина - ОСОБА_3 .
17.07.2024 засобами поштового зв'язку відповідачем отримано заяву та додані документи позивача для призначення допомоги при народженні дитини. Згідно штампу та номеру відстеження на конверті, відправлення було прийнято у відділенні Укрпошти 69124, м.Запоріжжя, Україна 12.07.2024.
Відповідач листом № 04.01-06/4959 від 23.07.2024 повідомив позивачу про необхідність додати до заяви легалізований в установленому порядку оригінал документу, що засвідчує народження дитини.
20.08.2024 позивачем направлено до Департаменту легалізований в установленому порядку оригінал документу, що засвідчує народження дитини.
03.09.2024, згідно з рішенням про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини, допомогу позивачу не призначено по причині направлення заяви та документів у конверті Укрпошти, що спростовує факт перебування за кордоном заявниці.
Суд зазначає, що пунктом 11 Порядку №1751 визначено, що у період дії воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один із батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини.
Позивач зазначає, що на момент звернення до відповідача із заявою про отримання спірної допомоги вона перебувала разом з малолітньою дитиною на території Канади, а тому весь пакет документів було передано на територію України та 12.07.2024 була здійснена відправка цих документів до Департаменту соціального захисту населення.
На переконання суду, Порядок № 1751 не містить чіткого алгоритму надсилання документів для отримання допомоги при народженні дитини з території іншої країни, відтак спосіб направлення заяви, обраний позивачем не може слугувати підставою для відмови у виплаті такої допомоги.
Як свідчать матеріали справи дочка позивачки- ОСОБА_3 , яка зареєстрована громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Кітченер, провінція Онтаріо, Канада, а за призначенням допомоги при народженні дитини позивачка звернулась до відповідача засобами поштового зв'язку 12.07.2024.
Тобто, в межах встановленого законодавством строку 12 календарних місяців з дати народження дитини для звернення за допомогою при її народженні.
В даному випадку суд вказує, на те, що відмова у виплаті оскаржуваної грошової допомоги з будь-яких причин (як поважних і непереборних, так і неповажних, унаслідок безвідповідального чи недбалого ставлення) призводить до порушення життєвих інтересів дитини.
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. І даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.
У даній справі сам факт існування у позивача права на отримання соціальної допомоги при народженні дитини не оспорюється сторонами та передбачено діючим законодавством.
Суд вважає, що наслідки взагалі будь-якої правової поведінки чи батьків дитини чи відповідачів об'єктивно не можуть бути визнані вагомими причинами для позбавлення самої дитини потенційно належних їй грошових виплат від держави Україна, у разі належності до громадянства цієї країни.
Подібні за змістом правові висновки також наведені у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 591/610/16-а, від 12.03.2019 у справі № 760/183158/16-а, від 06.07.2020 у справі № 265/4175/16-а.
З огляду на викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що позовні вимоги підлягають розв'язанню на користь як найкращого забезпечення інтересів дитини.
Враховуючи, що відповідачем не надано повної правової оцінки наданим позивачем документам для призначення державної допомоги, суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню шляхом скасування рішення відповідача та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення допомоги при народженні дитини від 12.07.2024, з урахуванням висновків суду.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та надавши оцінку доводам позивача в обґрунтування заявлених вимог, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, бульвар Марії Приймаченко,3, код ЄДРПОУ 37573438)- задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради №1999 від 03.09.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення допомоги при народженні дитини від 12.07.2024, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, бульвар Марії Приймаченко,3, код ЄДРПОУ 37573438).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 03.01.2025.
Суддя О.В. Конишева