06 січня 2025 року Справа № 280/9180/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник адвокат Меламед Вадим Борисович (зареєстрований: 75266, Ізраїль, м. Рішон Ле-Ціон, вул. Ротшильд, 53, адреса для листування представника: «В. Меламед. Юридичний офіс (Ізраїль - Україна)» 65047, Україна, м. Одеса, вул. Грушевського, 39/3, корпус 5, кв. 89, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
02 жовтня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати дії та рішення відповідача стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії позивачки, не встановленого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправними та скасувати протокол/розпорядження № 084650003238 від 12.04.2024 та позначку в “особливостях» пенсійної справи позивачки “не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі»;
зобов'язати відповідача:
- для розрахунку пенсії позивачки усунутись від опрацювання справи позивачки в режимі “макетної обробки»;
- виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 року з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач постійно проживає в Ізраїлі та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 280/3088/23 зобов'язано відповідача поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2021. З електронного кабінету ПФУ 28.05.2024 позивачці стало відомо про те, що відповідач запровадив стосовно неї окремий порядок відновлення пенсійної виплати - пенсія розрахована без осучаснення на момент виплати та без врахування індексації/масових перерахунків. Позивач наголошує на тому, що жодним нормативним актом не передбачено відокремленого порядку розрахунку пенсії за минули час, у зв'язку з чим вважає дії відповідача протиправними та звернулася з даним позовом до суду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) та витребувано у відповідача копію матеріалів пенсійної справи позивача.
На виконання ухвали суду 19.12.2024 відповідачем надано копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1
20 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивач не звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за період з 01.08.2021 з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст.42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 та від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році". Позовна заява представника позивачки не містить доказів відмови у здійсненні перерахунку пенсії з 01.08.2021. Наразі не встановлено існування рішень, вчинення дій чи бездіяльності відповідача щодо відмови позивачці у перерахунку її пенсії. Отже, вимога позивачки стосовно проведення перерахунку її пенсії є передчасною та такою, що заявлена без відповідного звернення до відповідача. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно не здійснення перерахунку пенсії позивачу та ніяким чином не порушило її права на пенсійне забезпечення, так як остання до відповідача не зверталась із заявою про проведення перерахунку її пенсії. Відповідач звертає увагу суду на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у задоволенні позову в частині перерахунку пенсії було відмовлено. У подальшому розмір пенсії позивача буде виплачуватись в твердому розмірі, оскільки вищезазначене рішення суду не передбачає проведення подальших перерахунків. Також, згідно чинного законодавства функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсій покладені саме на Пенсійний Фонд України, який здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління. Відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
31 грудня 2024 року представником позивача надано відповідь на відзив.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий органом 2ISR 23.09.2019.
ОСОБА_1 з 22.03.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком та постійно проживає в Ізраїлі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 по справі № 280/1822/19, яке набрало законної сили 21.11.2019, визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 викладене у листі Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.11.2018 в частині підстав відмови у зв'язку із виїздом і постійним проживанням в Ізраїлі, відсутністю паспорта громадянина України та відсутністю Угоди щодо пенсійного забезпечення громадян між Урядами України та Ізраїлю та визнано бездіяльність Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не призначення пенсії протиправною та зобов'язано Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 22.03.2019 (з дати останнього звернення за призначенням) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою суду від 25.06.2020 у справі № 280/1822/19 здійснено заміну відповідача - Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 280/3088/23, яке набрало законної сили 22.02.2024, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непоновлення ОСОБА_1 пенсії, визнано протиправним і скасовано рішення про відмову у поновленні їй пенсії, викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.11.2022 № 0800-0202-8/46924, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.08.2021 на вказаний нею банківський рахунок з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.03.2024 № 0800-0202-8/26734 повідомлено представнику позивача, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 280/3088/23, яке набрало законної сили 22.02.2024, опрацьовується. При опрацюванні пенсійної справи ОСОБА_1 невірно встановлено розмір виплати. У зв'язку із цим, з метою врегулювання даного питання, Головне управління звернулося до ПФУ. Після отримання відповідних роз'яснень пенсійна справи буде переглянута.
Згідно рішення від 12.04.2024 № 084650003238 про перерахунок пенсії (дата перерахунку 02.04.2024) розмір пенсії позивача з 01.08.2021 по 30.09.2021 - 2 226,02 грн, з 01.10.2021 по 30.11.2021 - 2 226,02 грн, з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 2 226,02 грн, з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 2 226,02 грн, з 01.03.2022 по 30.06.2022 - 2 226,02 грн, з 01.07.2022 по 30.09.2022 - 2 226,02 грн, з 01.10.2022 по 30.11.2022 - 2 226,02 грн, з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 2 226,02 грн, з 01.01.2023 по 28.02.2023 - 2 226,02 грн, з 01.03.2023 по 31.12.2023 - 2 226,02 грн, 01.01.2024 по 29.02.2024 - 2 226,02 грн, 01.03.2024 по 31.03.2024 - 2 226,02 грн, з 01.04.2024 по 17.08.2025 - 2 226,02 грн, з 18.08.2025 довічно - 2 226,02 грн. Вид перерахунку - "макетна обробка", підстава - «лист ГУ ПФУ від 05.03.2024 0800 - 0305-5/19294», особливості - "не підлягають МП, признач. за ріш. суду у тверд.розм. - з 22.03.2019 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 22.03.2019 по довічно».
Згідно рішення від 13.06.2024 № 084650003238 про перерахунок пенсії (дата перерахунку 05.06.2024) розмір пенсії позивача з 01.08.2021 по 30.09.2021 - 2 226,02 грн, з 01.10.2021 по 30.11.2021 - 2 226,02 грн, з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 2 226,02 грн, з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 2 226,02 грн, з 01.03.2022 по 30.06.2022 - 2 226,02 грн, з 01.07.2022 по 30.09.2022 - 2 226,02 грн, з 01.10.2022 по 30.11.2022 - 2 226,02 грн, з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 2 226,02 грн, з 01.01.2023 по 28.02.2023 - 2 226,02 грн, з 01.03.2023 по 31.12.2023 - 2 226,02 грн, 01.01.2024 по 29.02.2024 - 2 226,02 грн, 01.03.2024 по 31.03.2024 - 2 226,02 грн, з 01.04.2024 по 17.08.2025 - 2 226,02 грн, з 18.08.2025 довічно - 2 226,02 грн. Вид перерахунку - "макетна обробка", підстава - «лист ГУ ПФУ від 10.05.2024 0800 - 0305-5/39995», особливості - "не підлягають МП, признач. за ріш. суду у тверд.розм. - з 22.03.2019 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 22.03.2019 по довічно».
Позивачка вважає, що відповідач по відношенню до неї допустив протиправні дії внаслідок запровадження окремого порядку виплати пенсії, не передбаченого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду знову з даним позовом.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Як зазначено у статті 1 цього Закону, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Положенням частини 2 ст. 5 Закону №1058-IV від 09.07.2003 визначено, що виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Умови призначення та розмір пенсії за віком визначено статтями 26, 27 Закону №1058-IV. В свою чергу, статтею 28 Закону №1058-IV врегульовано мінімальний розмір пенсії за віком.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Згідно частини 3 статті 42 Закону № 1058-IV з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Також, частинами 1 та 2 статті 42 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Відповідно до Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" було виключено частину 1 статті 42 Закону № 1058-IV та викладено у новій редакції частину 2 статті 42 цього Закону.
Зокрема, положеннями абзаців 1 та 2 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції від 11.10.2017) було установлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Вказаним Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII було доповнено статтю 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII частиною 5, якою визначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" було внесено зміни, серед іншого, до абзацу 1 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Одночасно Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX було викладено у новій редакції частину 5 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та установлено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, протягом усього періоду існування спірних у цій справі правовідносин, починаючи з 05.11.2015, норми Закону № 1058-IV у тій чи іншій редакції передбачали перерахунок раніше призначених пенсій з метою забезпечення індексації пенсії.
Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.
Розділ XV Закону № 1058-ІV доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Також постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій» у 2019 році від 20.02.2019 № 124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV (далі - Порядок № 124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV.
01 квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», згідно пп. 1 п. 2 якої у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Також Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» № 127 від 22.02.2021, якою установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
У 2022 році відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
Кабінетом Міністрів України у 2023 році також прийнято постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, пунктом першим якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яких враховується для обчислення пенсії у розмірі (7405,03*1,0796=7994,47).
Таким чином, з системного аналізу наведених норм суд робить висновок, що перерахунок пенсії на виконання рішення суду повинен був автоматично розрахувати пенсію позивача за матеріалами пенсійної справи, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму у відповідному році, з урахуванням масових перерахунків згідно з постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Порядку № 124 на виконання ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV.
Водночас, відповідачем всупереч вказаним нормам законодавства не було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням підвищень, індексації, передбачених Законом України.
Як встановлено судом з рішень від 12.04.2024 № 084650003238 та від 13.06.2024 № 084650003238 про перерахунок пенсії розмір пенсії позивача становить з 01.08.2021 по 30.09.2021 - 2 226,02 грн, з 01.10.2021 по 30.11.2021 - 2 226,02 грн, з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 2 226,02 грн, з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 2 226,02 грн, з 01.03.2022 по 30.06.2022 - 2 226,02 грн, з 01.07.2022 по 30.09.2022 - 2 226,02 грн, з 01.10.2022 по 30.11.2022 - 2 226,02 грн, з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 2 226,02 грн, з 01.01.2023 по 28.02.2023 - 2 226,02 грн, з 01.03.2023 по 31.12.2023 - 2 226,02 грн, 01.01.2024 по 29.02.2024 - 2 226,02 грн, 01.03.2024 по 31.03.2024 - 2 226,02 грн, з 01.04.2024 по 17.08.2025 - 2 226,02 грн, з 18.08.2025 довічно - 2 226,02 грн. Вид перерахунку - "макетна обробка", підстава - «лист ГУ ПФУ від 10.05.2024 0800 - 0305-5/39995», особливості - "не підлягають МП, признач. за ріш. суду у тверд.розм. - з 22.03.2019 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 22.03.2019 по довічно».
При цьому, застосовуючи до пенсійних виплат позивача в графі "Особливості" позначку «не підлягає масовому перерахунку, призначені за рішенням суду в твердому розмірі», відповідачем на підтвердження своїх дій не надано рішення суду, згідно якого відповідача зобов'язано призначити пенсію позивачу в твердому розмірі.
Натомість, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 по справі № 280/1822/19, яке набрало законної сили 21.11.2019, зобов'язано Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 22.03.2019 (з дати останнього звернення за призначенням) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність
Отже, у спірних правовідносинах відповідач безпідставно провів перерахунок пенсії позивача у фіксованому розмірі.
Стосовно доводів відповідача, що позивач не зверталася до нього із заявою встановленої форми про перерахунок пенсії, суд ставиться критично, оскільки з дня поновлення виплати пенсії на підставі рішення суду, позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень його прав, як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.
Окрім того, в силу частини 2 статті 19 Конституції України виконання вимог закону, в тому числі щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов'язком відповідача.
Таким чином, перерахунок пенсій повинен здійснюватися автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Виконання вимог закону, в тому числі щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов'язком відповідача.
Отже, позивач отримав право на поновлення пенсії за віком, відтак відповідач зобов'язаний це право реалізовувати шляхом проведення послідуючих перерахунків, незалежно від того, призначена пенсія добровільно чи за рішенням суду.
Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне. За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Щодо обраного позивачем способу захисту прав позивача суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивача за рішенням суду призначена у твердому розмірі довічно, що свідчить про порушення права позивача на належний розрахунок пенсії та подальше підвищення її розміру відповідно до приписів статей 28, 42 Закону № 1058-ІV.
Частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон № 2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з частинами 1 і 2 статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), сума індексації грошових доходів громадян.
Враховуючи зазначені вище норми, суд дійшов висновку, що оскільки непроведення виплати пенсії позивачу у належному розмірі відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то виплати перерахованої пенсії мають проводитися без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.11.2021 у справі № 460/8138/20.
Разом з цим, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 (заява № 38722/02)).
«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно положень ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що повним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії ОСОБА_1 , не встановленого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та позначку в “особливостях» пенсійної справи ОСОБА_1 “не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі»; визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.04.2024№ 084650003238 та від 13.06.2024 № 084650003238; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник адвокат Меламед Вадим Борисович (зареєстрований: 75266, Ізраїль, м. Рішон Ле-Ціон, вул. Ротшильд, 53, адреса для листування представника: «В. Меламед. Юридичний офіс (Ізраїль - Україна)» 65047, Україна, м. Одеса, вул. Грушевського, 39/3, корпус 5, кв. 89, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії ОСОБА_1 , не встановленого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та позначку в “особливостях» пенсійної справи ОСОБА_1 “не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі».
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.04.2024№ 084650003238 та від 13.06.2024 № 084650003238 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.08.2021 з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 06 січня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз