06 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/6351/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податковий борг у розмірі 47 724,73 грн. за платежем 50 18010700 “Земельний податок з фізичних осіб».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 47 724,73 грн. за платежем 5018010700 «Земельний податок з фізичних осіб». Однак, сума заборгованості відповідачем не сплачена у добровільному порядку.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що відповідач особисто використовує земельну ділянку та розміщені на ній об'єкти нерухомості для провадження господарської діяльності платником єдиного податку, що відповідає, визначеним пп. 4 п. 297 ПК України умовам, які є підставою для звільнення ФОП ОСОБА_1 від нарахування та сплати земельного податку.
Позивач надав суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що при вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, оскільки такі не є предметом такого правового спору.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 47724,73 грн. за платежем 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб».
Вказана заборгованість виникла у зв'язку із наступним.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу за платежем 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» визначено податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями:
-№ 341475-2414-0707 від 02.05.2023 за період 2023 року в розмірі 47 703,43 грн;
-№ 341476-2414-0707 від 02.05.2023 за період 2023 року в розмірі 21,30 грн.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення були вручені особисто відповідачу 06.07.2023 року, що підтверджується його підписом.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 54.5 статті 54 ПК України встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно статті 266.10.1 ПКУ, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідачем вищевказані суми боргу не сплачено, та податкові повідомлення-рішення не оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Відтак, грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими.
Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкова вимога- письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України виставлено податкову вимогу від 12.10.2023 №0003644-1309-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку та вручена 27.10.2023 (№ 0600054799419).
Відтак, оскільки вищевказані податкові зобов'язання у сумі 47724,73 грн. за платежем 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб», відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, такі зобов'язання є податковим боргом.
Щодо посилань відповідача на те, що він особисто використовує земельну ділянку та розміщені на ній об'єкти нерухомості для провадження господарської діяльності платником єдиного податку, що відповідає, визначеним пп. 4 п. 297 ПК України умовам, які є підставою для звільнення ФОП ОСОБА_1 від нарахування та сплати земельного податку, суд зазначає наступне.
Предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є саме наявність узгодженого грошового зобов'язання, складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені, підстави виникнення боргу, моменту його виникнення, моменту погашення (за його наявності), розрахунку нарахування пені, об'єкту її нарахування, розміру та суми та дотримання контролюючим органом процедури оформлення та надіслання відповідного рішення податкового органу (податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги). Окрім того, суд зобов'язаний перевірити дотримання податковим органом під час звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу вимог Кодексу адміністративного судочинства України та окремих положень Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2022 року у справі № 640/15943/19
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що у разі незгоди з податковими повідомленнями - рішеннями, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, останній має право оскаржити такі податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку.
Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень.
В той же час, питання правомірності нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову. Оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими визначено податкове зобов'язання, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі №826/18379/14, від 19.02.2019 у справі №807/495/17, від 03.02.2022 у справі №560/4343/19, від 14.02.2022 у справі №826/9711/17, що враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що податковий борг відповідача у розмірі 47724,73 грн., підтверджується матеріалами справи та станом на час розгляду справи в суді відповідачем не погашений, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 47724,73 грн. за платежем 50 18010700 “Земельний податок з фізичних осіб» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 47 724,73 грн. (сорок сім тисяч сімсот двадцять чотири гривні сімдесят три копійки) за платежем 50 18010700 “Земельний податок з фізичних осіб».
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька