про залишення позовної заяви без руху
06 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/25843/24
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14 травня 2024 року № 739 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 », яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 952 o/c від 31.05.2024 року (про особовий склад), яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , було звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 статті 77 ЗУ «Про національну поліцію;
- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на службі в органах Національної поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01.06.2024 року.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду зазначені у статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14 травня 2024 року № 739 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » та наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 952 o/c від 31.05.2024 року (про особовий склад), яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , було звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 статті 77 ЗУ «Про національну поліцію, однак із даним позовом звернувся до суду лише 30.12.2024, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на позовній заяві.
Отже позивачем пропущено місячний строк на оскарження наказу про звільнення його з посади в поліції.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що лише 24.11.2024 набрала законної сили постанова Андрушівського районного суду Житомирської області, якою закрито провадження у справі про адміністративно правопорушення відносно ОСОБА_1 . Також, зазначив, що договір з адвокатом укладено лише 25.11.2024, в подальшому адвокат звернулася з запитом і лише після 10.12.2024 отримано інформацією, що і стало підставою для звернення до суду.
Суд вважає, що наведені позивачем підстави не є такими, з якими процесуальний закон пов'язує можливість визнання їх поважними, з огляду на таке.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Отже, позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом має навести обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом (з посиланням на відповідні докази), що мали місце протягом одного місяця з дня винесення оскаржуваного наказу, тобто у період часу з 15.05.2024 по 15.06.2024 року.
Посилання на ухвалення Андрушівським районним судом Житомирської області постанови у справі про адміністративне правопорушення, що датована 13.11.2024 немає юридичного значення в питанні поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Суд зауважує, що доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права у період часу з 15.05.2024 по 15.06.2024 року, позивачем суду не наведено.
З урахуванням викладеного, причини порушення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому позивачу слід вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати інші наявні у нього докази в обґрунтування поважності підстав такого пропуску.
Разом з тим, суд звертає увагу, що механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначено Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 (надалі - Порядок №265), що набув чинності з 14.03.2022.
Декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Відповідно до п.45 Порядку посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення:
приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи;
вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265;
формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265;
за зверненням особи, що декларує/реєструє/знімає задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), або її законного представника (представника) видає витяг з реєстру територіальної громади.
Отже, належним доказом підтвердження факту реєстрації місця проживання є витяг з реєстру територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду:
- надання до суду доказів на підтвердження реєстрації місця проживання;
- клопотання (нового) про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовити та визнати неповажними причини його пропуску.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Є.Ю. Романченко