02 грудня 2024 рокуСправа №160/25946/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання незаконним та скасування рішення,зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в якому просить:
визнати незаконним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом від 26.07.2024 №9/в яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини;
зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що звернувся на початку січня 2023 до ІНФОРМАЦІЯ_1 після звільнення з військової служби із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги та був направлений на проходження медико-соціальної експертної комісії для підтвердження часткової втрати працездатності.
За результатом розгляду його заяви рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом від 26.07.2024 №9/в яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини. Підставою для відмови був підп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України №2011-ХІІ, згідно якого одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Ступінь втрати працездатності заявника встановлено понад встановлений термін після звільнення з військової служби.
Позивач вказує, що тривала підготовка документів і їх подальший розгляд відбувалися поза його волею.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року відкрито провадження у справі №160/25946/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
23.10.2024 від Міністерства оборони України через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач, не погоджуючись з доводами позивача, вказав наступне.
Позивача було звільнено з військової служби 18.12.2022 року, а 03.05.2023 року було встановлено ступінь втрати працездатності 20% внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААА №009157 від 03.05.2023 року), тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
Тому питання про призначення йому одноразової грошової допомоги повинно розглядатись відповідно до пункту 7 частини 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: … отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Особам, яким встановлено ступень втрати працездатності без встановлення інвалідності в понад тримісячний термін після звільнення, виплати не передбачені. Законом прямо передбачено строк, який дає право на отримання виплати: не більше трьох місяців від дати звільнення до дати встановлення ступеня втрати працездатності. Цей строк є присічним, і законодавством не передбачено його поновлення. При цьому, Міністерство оборони України також не наділено повноваженнями на поновлення цього строку.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.07.2015 є учасником бойових дій.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 №4126 від 09.07.2022 старший солдат ОСОБА_1 15.03.2022 року одержав травмування: вибухової травми правого колінного суглобу, субтотального розриву задньої хрестоподібної зв'язки правового колінного суглобу, акубаротравматичного ураження лівого вуха без ушкодження барабанних перетинок, гострої лівобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям ШМ до 05,0 м на праве вухо та 6,0 м на ліве вухо.
Травма була отримана під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Посад-Покровське, Херсонського району, Херсонської області. Противник здійснив артилерійський обстріл по позиціях підрозділу.
Травмування отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини.
11.07.2022 гарнізонною ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону було проведено медичний огляд старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , в якій вказано, що травма пов'язана з проходженням військової служби.
18.12.2022 позивач був звільнений з військової служби і у січні 2023 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Позивач зазначає, що 07.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 видав йому направлення на проходження медико-соціальної експертної комісії.
Документи до МСЕК надійшли 24.04.2023.
Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 03.05.2023 ОСОБА_1 підтверджено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 20%.
Оскільки територіальним центром комплектування та соціальної підтримки під час підготовки було з'ясовано, що довідка ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 11.07.2022 №2197 містить неправильне формулювання в частині причинного зв'язку травми позивача, медичні документи були направлені до 18-ої Регіональної військово-лікарської комісії.
Відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 03.10.2023 №3690 , встановлено, що травма старшого солдата ОСОБА_1 , 1989 р.н. закрита травма правого колінного суглобу з тимчасовим порушенням функції. Розрив задньої хрестоподібної зв'язки правового колінного суглобу внаслідок вибухової травми (15.03.2022), що підтверджується медичними та військово-обліковими документами, пов'язана із захистом Батьківщини.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №9/в, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову старшому солдату в запасу ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975, з посиланням на підп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з вказаною нормою передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Встановлено, що заявника звільнено з військової служби 18.12.2022, а 03.05.2023 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач за захистом свої порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» ( Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ст.41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Частиною 1 ст.16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст.16-3 Закону №2011-XII).
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок №975.
Згідно із положеннями пункту 3 цього Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Абзацом другим пункту 7 Порядку № 975 визначено, що у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Суд зазначає, що аналіз вищевказаних положень Закону №2011-ХІІ та Порядку №975 дозволяє дійти висновку про те, що право звільненої з військової служби особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності обмежено:
тримісячним строком для встановлення такій особі часткової втрати працездатності, що рахується з дня звільнення такої особи з військової служби;
причинами отримання такою особою поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, оскільки останні повинні бути набуті особою саме під час виконання нею обов'язків військової служби.
Встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постановах від 23.10.2018р. у справі №161/69/17 і від 12.03.2019р. у справі №760/18315/16-а, дійшов висновку, що строк може вважатись присічним за умови, якщо особа протягом цього строку має можливість в будь-який час звернутися за захистом своїх соціальних прав, а саме, права на отримання грошової виплати; не вважається завершеним строк за умови об'єктивної відсутності можливості особи безперешкодного звернення за захистом відповідного соціального права; таке обмеження буде порушенням права особи на соціальне забезпечення та проявом дискримінації.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.04.2024р., повертаючи справу №540/3059/20 на новий розгляд, вказав, що при розгляді подібних спорів суди повинні встановити, чи були вчинені особою всі залежні від неї дії щодо отримання довідки медико-соціальної експертної комісії у строки, які надають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Таким чином, суд приходить висновку, що встановлений законодавством тримісячний строк для встановлення особі часткової втрати працездатності відраховується з дня звільнення такої особи з військової служби, є преклюзивним і підлягає поновленню лише у виключних випадках у зв'язку із наявністю об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені доказами, належність яких повинна бути перевірена уповноваженим органом або судом.
Позивача звільнено з військової служби 18.12.2022., тобто тримісячний строк закінчувався 18.03.2023 р., а довідка МСЕК встановлення часткової втрати працездатності датована 03.05.2023 р.
Проте, суд виходить з того, що Висновку МСЕК про встановлення часткової втрати працездатності передувала тривала підготовка документів до МСЕК та їх подальший розгляд, що відбувались поза волею позивача.
Враховуючи викладене в сукупності, суд вважає, що позивачем пропущений тримісячний строк з об'єктивних, незалежних від нього причин.
Відтак, оскаржуване рішення про відмову у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги є протиправним та належить скасуванню.
Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду у постановах від 20.12.2023 у справі №520/14757/2020 і від 30.01.2024 у справі №160/8219/21 суд не приймає до уваги, оскільки у вказаних справах суд виходив з того, що захворювання виникло у зв'язку з проходженням військової служби, а виплата допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
За ч. 2 ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (пр. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом від 26.07.2024 №9/в яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Міністерство оборони України (пр. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона