Справа №760/24162/24
1-кс/760/11242/24
27.09.2024 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваний ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090002743 від 25.09.2024, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хрещатик Заставнівського району, Чернівецької області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючого фізичною особою підприємцем, раніше не судимого,
якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090002743 від 25.09.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та під час досудового розслідування встановлено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, експерта.
Прокурор підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, викладених у клопотанні, наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозрюваний одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, двоє з яких проживає не з ним, офіційно працевлаштований ФОП, має постійне місце проживання.
Дослідивши клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши позиції прокурора та підозрюваного з приводу поданого клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що у провадженні Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090002734 від 25.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
26.09.2024 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано докази, які досліджені слідчим суддею у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності
За таких обставин, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, які могли б об'єктивно зв'язувати ОСОБА_4 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Крім того, як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, при розгляді клопотання слідчого, судом встановлено, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає слідчий у поданому клопотанні (ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може йому загрожувати у випадку встановлення на підставі вироку суду винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи.
При постановленні ухвали, слідчим суддею враховано особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, має постійне місце проживання, на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно працевлаштований.
Із врахуванням вищевикладеного, та стадії досудового розслідування, на якій перебуває кримінальне провадження, на переконання слідчого судді, інший із більш м'яких запобіжних заходів, аніж домашній арешт, не може забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, із викладеними обставинами, слідчий суддя доходить до висновку про часткове задоволення клопотання, оскільки вважає обґрунтованим у межах запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на підозрюваного обов'язки не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії розгляду кримінального провадження; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, залежно від стадії розгляду кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Керуючись ст. ст. 131, 132, ч. 6 ст. 176, ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 219, 337, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090002743 від 25.09.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 26 листопада 2024 року включно, із забороною підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії розгляду кримінального провадження.
Покласти на підозрювого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 26 листопада 2024 року, наступні обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України:
-не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії розгляду кримінального провадження;
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, залежно від стадії розгляду кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
-не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Залишення підозрюваним житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. на час оголошення у місці проживання підозрюваного сигналу повітряної тривоги (небезпеки) із обов'язковим прямуванням підозрюваного до укриття, розташованого в безпосередній близькості до місця його проживання, та із подальшим поверненням підозрюваного за місцем свого проживання, визначеним в ухвалі слідчого судді, після сповіщення про завершення сигналу повітряної тривоги, а також перебування підозрюваного чи членів його родини на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні у медичних закладах, чи слідування до медичних закладів у вказаний період доби, - не може вважатись порушенням умов застосованого відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В цьому випадку, підозрюваний зобов'язаний із використанням доступних засобів зв'язку довести до відому уповноважених осіб УП ГУНП за місцем проживання підозрюваного та/або прокурора про вищевказані обставини.
В іншому випадку - залишення житла без дозволу прокурора або суду, а також порушення покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та може бути підставою для ініціювання питання слідчим, прокурором щодо його зміну на іншій, більш суворий запобіжний захід.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити до 26 листопада 2024 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду.
У задоволенні іншої частини клопотання слідчого, - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1