Справа № 758/1973/24
06 січня 2025 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Ухвалою Подільського районного суду від 16 грудня 2024 року заяву залишено без руху з підстав, у ній наведених та надано заявниці строк у 5 днів з дня отримання ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
16 грудня 2024 року копію ухвали суду про залишення заяви без руху направлено заявниці на електрону адресу, зазначену у заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Документ доставлено до електронної скриньки 18.12.2024.
Однак, станом на 06 січня 2025 року, заявницею недоліки, визначені в ухвалі суду від 16 грудня 2024 року не усунуто, будь-яких документів суду не надано.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно положень ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Частина 7 ст. 185 ЦПК України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин, враховуючи те, що заявниця у строк, визначений в ухвалі суду не усунула недоліків заяви, а тому, в силу вимог ст. 185 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири вважати неподаною та повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення такій особи ухвали суду.
Суддя Леся БУДЗАН