Справа №:755/3917/23
Провадження №: 1-в/755/711/24
"19" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокрурора: ОСОБА_3 ,
за участю інспектора: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київської області з питань пробації ОСОБА_5 , про приведення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2023 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, -
10.08.2023 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_6 засуджена за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75, ст.76 КК України, з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та зобов'язана повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі Українибез погодження з уповноважени органом з питань пробації.
До Дніпровського районного суду м.Києва надійшло подання провідного інспекторо Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київської області з питань пробації ОСОБА_5 про приведення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2023 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ.
Подання мотивоване тим, що з 20.10.2023 року на обліку Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області перебуває ОСОБА_6 , засуджена вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, яка на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 12.09.2023 року. Згідно вказаного вироку, 24.02.2023 року ОСОБА_6 вчинила таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, в умовах дії воєнного стану, на території України, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яким було завдано потерпілому ТОВ «Вигідна покупка» матеріальну шкоду на загальну суму 789 грн. 00 коп.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886- ІХ «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесено зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями частини 1 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції Закону № 3886-ІХ) відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення розтрати, настає якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до норм частини 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до вироку Дніпровського районного суду м.Києва від 10.08.2023 року ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України 24.02.2023 року.
Станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., а 50 відсотків (податкова соціальна пільга) від його розміру становили 1324 грн.
Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закої № 3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого наставала кримінальна відповідальність за статтею 185 Кримінального кодексу України, становила 2684 гр (1324x2=2684).
Відповідно до частини 2 статті 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи те, що вартість таємного викраденого майна ОСОБА_6 становила станом на день події 789 грн. 00 коп., тобто є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-ІХ та положень Податкового кодексу України наставала кримінальна відповідальність - 2684 грн., з огляду на норми статті 58 Конституції України і статті 5 Кримінального кодексу України щодо принципу зворотньої дії закону в часі, засуджена підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Інспектор в судовому засіданні просила суд задовольнити подання.
Прокурор в судовому засіданні просила суд задовольнити подання інспектора, у зв'язку з наявністю передбачених законом підстав.
Засуджена в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду подання повідомлена належним чином, однак причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття у судове засідання, осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Вивчивши подання, матеріали особової справи, вислухавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.5 ст.534 КПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Вивченням матеріалів особової справи щодо ОСОБА_6 встановлено, що вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 10.08.2023 року ОСОБА_6 було засуджено за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75, ст.76 КК України, з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, при цьому зобов'язано повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі Українибез погодження з уповноважени органом з питань пробації.
Відповідно до мотивувальної частини вироку Дніпровського районного суду м.Києва від 10.08.2023 року дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна /крадіжка/, в умовах дії воєнного стану, яке мало місце 24.02.2023 року на суму 789 грн. 00 коп.
Для кваліфікації злочинів чи адміністративних правопорушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Відповідно до норм частини 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум у 2023 році для працездатної особи станом на момент події становив 2684 гривень на місяць, а отже, сума соціальної пільги становила 1324 грн.
Так, 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ, відповідно до якого було змінено максимальний розмір вартості викраденого майна, що вважається дрібним викраденням, згідно ст.51 КУпАП, що потягло за собою, з урахуванням положень ст.5 КК України, необхідність визначення кримінально-правової кваліфікації крадіжки, шахрайства, привласнення та розтрати за кримінальним кодексом України, що встановлює кримінальну відповідальність за вчинення таких дій, якщо розмір викраденого майна перевищує максимальний розмір вартості викраденого майна, що вважається дрібним викраденням, згідно КУпАП.
Зміни, внесені Законом №3886-ІХ, мають зворотню дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст.51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п.5 підрозділ 1 розділу ХХ та пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до вироку Дніпровського районного суду м.Києва від 10.08.2023 року, ОСОБА_6 , 24.02.2023 року, приблизно о 15 годині 31 хвилин, вчинила таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, чим було завдано потерпілому ТОВ «Вигідна покупка» матеріальну шкоду у розмірі 789 грн 00 коп.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2023 рік складав 1324 грн. Тобто, два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складав суму в розмірі: (1324) =2684 гривень. Таким чином, станом на день вчинення викрадення чужого майна ОСОБА_6 на суму 789 грн 00 коп, вказана сума складала менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 2684 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Наведеної вище правової позиції дотримується Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 року в справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24).
Керуючись ст.58 Конституції України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України, Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.ст.369-372, 376, 392, 395, ст.ст.537,539 КПК України, суд -
Подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київської області з питань пробації ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити засуджену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 10.08.2023 року покарання за ч.4 ст.185 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком - 1 (один) рік, на підставі ч.2 ст.74 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та направити для відома ОСОБА_6 .
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: