Номер провадження 2/754/472/25
Справа №754/9350/24
Іменем України
06 січня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Зміст позовних вимог
У червні 2024 року ОСОБА_2 , через представника - адвоката Яреська Тараса Віталійовича, звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 249532 від 29.06.2021, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»на користь ОСОБА_1 сплачені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 1 453,44 грн.
Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову.
Позивач посилається на те, що у 2024 році ОСОБА_2 з реєстру боржників дізналась, що щодо неї приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим Олександром Олександровичем було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2.
Позивач не отримував від відповідача позасудову вимогу щодо дострокового повернення кредиту чи повідомлення-застереження про те, що відповідач розпочинає процедуру стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса. Позивач не підписував із відповідачем жодних договорів, в тому числі жодного нотаріально посвідченого договору, тому не міг знати про ймовірну заборгованість перед відповідачем.
Позивач вказує, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням порядку його вчинення, в частині не надсилання обов'язкового повідомлення-застереження про його вчинення, що є підставою для його визнання таким, що не підлягає виконанню.
Позивач стверджує, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням порядку його вчинення, в частині перевірки безспірності заборгованості при його вчиненні, що є підставою для його визнання таким, що не підлягає виконанню. Законодавством не передбачено можливості вчиняти виконавчі написи на боргових документах, що нотаріально не посвідчені.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 липня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яреська Тараса Віталійовича про забезпечення позову у цивільній справі № 754/9350/24 задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 249532 від 29.06.2021, яке проводиться у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим Олександром Олександровичем щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 18280,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач належним чином повідомлявся судом про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву від нього не надходило.
Треті особи у справі належним чином повідомлялися судом про розгляд справи, що підтверджується, зокрема, поштовим відправленням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та довідками про доставку електронного документа. Пояснень від третіх осіб не надходило.
Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
29.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 2952411522/500792.
29.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис № 249532 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група», відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № ЕМ-6 від 26 травня 2021 року за Кредитним договором № 2952411522/500792 від 29.02.2020, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» та ОСОБА_3 , за період з 25.05.2021 по 03.06.2021 суму у розмірі: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12350,00 - заборгованість нарахованими та несплаченими відсотками, за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 18280,00 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим Олександром Олександровичем постановою від 14.01.2022 ВП № НОМЕР_2 відкрито виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 18280,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за № 249532 від 29.06.2021.
Норми права та мотиви суду
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р № 1172, для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Однак пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Однак приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи за кредитними договорами, укладеними у простій письмовій формі, визнані нечинними з дня їх прийняття.
Доказів того, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі нотаріально посвідченого кредитного договору відповідачем не надано.
Оскаржений позивачем виконавчий напис вчинений нотаріусом 29.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.
Крім того, аналогічна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису № 249532 від 29.06.2021 таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо витрат на правничу допомогу
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 24016 від 24.01.2024, укладеного між позивачем та адвокатом Яреськом Тарасом Віталійовичем; додаток № 3 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 24016 від 24.01.2024; копію акта приймання-передачі № 1 від 27.06.2024; розрахункову квитанцію № 27/06/24 про отримання гонорару від 27.06.2024 у розмірі 10000,00 грн; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8815/10 та ордер серії АІ № 1634234 від 27.06.2024.
У цій справі відповідач не звертався до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не доводив неспівмірності таких витрат, тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн мають бути відшкодовані позивачу відповідачем, оскільки вони є документально підтвердженими.
Отже, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.
Щодо судового збору
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом, то судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі, а саме в сумі 1453,44 грн ((1211,20 грн + 605,60 грн) * 0,8).
Керуючись ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 249532, вчинений 29.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» в загальному розмірі 18280,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн та судовий збір у сумі 1453,44 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 2 .
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, місцезнаходження: м. Київ, вул Глибочицька, 40-у, приміщення № 502, кабінет № 1.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.
Повний текст рішення складено та підписано 06.01.2025.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК