Дата документу 04.01.2025Справа № 554/64/25
Провадження № 1-кс/554/692/2025
04 січня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в кримінальному провадженні № 42024172690000080 від 07.11.2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, пенсіонера, не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,
04.01.2025 року до провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти на останнього передбачені ч.5 ст.194 КПК України процесуальні обов?язки.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР під № 42024172690000080 від 07.11.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України.
Згідно ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Згідно положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджена наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800: (далі - Положення)
П. 1.1. Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
П. 1.2. Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
п. 2.1. Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
П 2.5.1 2.5.1. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать гарнізонні ВЛК;
П. 2.5.2. Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
П. 2.6.2. Гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
П. 2.6.3. На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:
проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №260 від 29.12.2023 року капітана медичної служби ОСОБА_7 включено до складу ВЛК хірургічного профілю, а саме заступником голови позаштатної ВЛК хірургічного профілю.
Таким чином, у розумінні примітки до статті 369-2 КК України капітан медичної служби ОСОБА_7 , який є заступником голови позаштатної ВЛК хірургічного профілю, членом комісії позаштатної ВЛК та членом комісії позаштатної гарнізонної ВЛК є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Так, у середині жовтня 2024 року, більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_6 познайомився із військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 командиром взводу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив йому про своє бажання переміститись із бойового підрозділу військової частини НОМЕР_2 , у військові частини забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальні центри, заклади медичних підрозділів, підрозділи логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме заступника голови позаштатної ВЛК хірургічного профілю, члена комісії позаштатної ВЛК та члена комісії позаштатної гарнізонної ВЛК ОСОБА_7 , до кола повноважень якого входить, зокрема, встановлення ступеня придатності осіб за станом здоров'я до військової служби.
В подальшому, ОСОБА_6 , діючи з метою реалізації раніше виниклого умислу на одержання неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, повідомив ОСОБА_8 , що у разі надання йому неправомірної вигоди у сумі 700 доларів США, використовуючи свої зв'язки та знайомства, він зможе вплинути на заступника голови позаштатної ВЛК хірургічного профілю ОСОБА_7 та посприяти у видачі ним додатку хірурга, який у подальшому послугує підставою для переміщення по службі військовослужбовця ОСОБА_8 у військові частини забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальні центри, заклади медичних підрозділів, підрозділи логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони
02.01.2025 року, діючи відповідно до вказівок ОСОБА_6 , о 9 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні військової частини НОМЕР_1 (військового шпиталю), за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 передав медичні документи ОСОБА_7 , який того ж дня видав йому медичне заключення - додаток хірурга від 02.01.2025 року з відміткою при непридатність до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
Під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_6 , яка мала місце 02.01.2025 року поблизу місця проживання ОСОБА_6 , останній повідомив про необхідність передачі йому незаконної грошової винагороди у сумі 300 доларів США, які він передасть ОСОБА_7 , за видачу ним довідки та про передачу грошових коштів за послуги надані ОСОБА_6 , суму яких ОСОБА_8 має визначити на власний розсуд.
У подальшому, 03.01.2025 року, близько о 09 год. 00 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , на виконання раніше установленої домовленості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом та корисливих мотивів, ОСОБА_6 , одержав від ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 доларів США за вплив на прийняття рішення заступника голови позаштатної ВЛК хірургічного профілю ОСОБА_7 , до кола повноважень якого входить, зокрема, встановлення ступеня придатності осіб за станом здоров'я до військової служби.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
03.01.2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку статті 208 КПК України та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.
Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 06.11.2024 року; заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 06.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.11.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 03.01.2025; протоколом проведення обшуку транспортного засобу автомобіля марки «Jeep Compass» д.н.з. НОМЕР_3 від 03.01.2025; рапортом від 02.01.2025; протоколом затримання ОСОБА_10 від 03.01.2025; протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр; речовими доказами, а також іншими доказами в їх сукупності.
Оскільки підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, є обґрунтованою, існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на нього обов'язки прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення можливості виклику ОСОБА_6 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій; утримуватися від спілкування з свідками, для запобіганню спробам незаконно впливати на вказаних осіб; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги, викладені у клопотанні, та просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_6 повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щиро кається у скоєному, та жодним чином не перешкоджає органу досудового розслідування, а навпаки має намір активно сприяти здійсненню розслідування, співпрацювати зі слідством та в подальшому нести відповідальність за вчинення вказаного кримінального правопорушення. Також вказав, що підозрюваний має на утриманні тещу, яка є інвалідом та стан здоров'я якої є критичним, а також матір похилого віку, яка потребує його постійного догляду. Перебування ж ОСОБА_6 під цілодобовим домашнім арештом унеможливить здійснення догляду за вказаними особами, що, в свою чергу, поставить під загрозу життя останніх. За таких обставин не заперечував проти застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проте просив заборонити йому залишати житло в певний період доби, а не цілодобово, як про це просить сторона обвинувачення. Окрім сімейної ситуації підозрюваного та його відношення до скоєного, просив урахувати також те, що останній - військовий пенсіонер, на даний час не має будь-якого доступу до військових частин, а відтак, не має ні можливості, ні бажання якимось чином впливати на військовослужбовців. Тому посилання сторони обвинувачення на неможливість застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з підстави покладення на нього зобов'язань військовослужбовця, виконання яких, на думку слідчого, може призвести до порушення запобіжного заходу чи його невиконання, вважав безпідставними та необґрунтованими.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника та просив застосувати щодо нього домашній арешт в нічний час доби.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, з'ясувавши позицію підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, приходить до висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
За змістом ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються виключно з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий запобіжний захід, який би в повній мірі запобіг настанню доведених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024172690000080 від 07.11.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України.
03.01.2025 року о 10 год. 14 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку статті 208 КПК України.
03.01.2025 року слідчий ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вимоги для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Проаналізувавши надані стороною обвинувачення на даній стадії процесу докази, слідчий суддя вважає, що в матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою.
Констатуючи це, суд виходить з того, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Така позиція узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», в яких наголошено на тому, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об?єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Сторона захисту, в свою чергу, під час розгляду клопотання не заперечувала, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Так, надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.
Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не є предметом розгляду слідчим суддею на даній стадії кримінального процесу.
Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав уважати, що існує ризик того, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачене покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинене.
Стороною обвинувачення, на переконання слідчого судді, також доведено, що підозрюваний має об'єктивну можливість незаконно вплинути на свідків у даному кримінальному провадженні, внаслідок чого вони можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.
Констатуючи про наявність названих ризиків, слідчий суддя виходить з того, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов?язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, але необхідно з?ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
Разом із тим, твердження сторони обвинувачення про наявність ризику, що ОСОБА_6 може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), а саме шляхом невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків, через те, що він є працездатним та має задовільний стан здоров'я, до уваги слідчого судді не приймаються, оскільки такі доводи носять суто формальний та абстрактний характер, не ґрунтуються на доказах, що містяться в клопотанні, та не відповідають установленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя у відповідності до вимог статті 178 КПК України, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, оцінює на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів також сукупність існування інших обставин, а саме:
- вагомість на даному етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України;
- повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке в разі доведеності вини в його скоєнні та постановленні обвинувального вироку у справі останньому може загрожувати покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років;
- вік та стан його здоров'я;
- наявність в підозрюваного постійного місця проживання в АДРЕСА_2 та міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання;
- наявність у підозрюваного утриманців, зокрема тещі, яка являється інвалідом і має критичний стан здоров'я, а також матері похилого віку, за якими останній постійно здійснює догляд;
- репутацію підозрюваного та його майновий стан;
- до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 притягується вперше;
- відсутність ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж домашній арешт, не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Так, особисте зобов?язання неможливо застосувати у зв?язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов?язків. Проте, враховуючи тяжкість злочину та вказані вище обставини, за яких його було скоєно, наявність доведених ризиків, слідчий суддя вважає, що цей запобіжний захід через його м'якість не зможе ним запобігти й забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного; особиста порука - на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_6 ; застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Разом із тим, виходячи із встановлених в судовому засіданні обставин справи, зокрема того, що підозрюваний свою провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає, щиро кається в його скоєнні, співпрацює та має намір і в подальшому співпрацювати зі слідством, не здійснювати будь-яких перешкод, даних про особу підозрюваного, з огляду на відсутність станом на даний час в органу досудового розслідування будь-яких нарікань стосовно процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено обставин, які б свідчили про можливість запобігти наявним ризикам виключно у спосіб застосування щодо ОСОБА_6 саме цілодобового домашнього арешту.
Так, для надання підозрюваному можливості здійснювати належний догляд за особами, які перебувають на його утриманні, зокрема матір'ю та тещею похилого віку, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з 22 до 06 години наступного дня, буде обґрунтованим та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно з ч.2 ст.196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов?язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов?язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого та вважає доцільним застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42024172690000080 від 07.11.2024 року та вважає за необхідне покласти на нього запропоновані слідчим у клопотанні процесуальні обов'язки: 1) прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 3) утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42024172690000080 від 07.11.2024 року, строком на два місяці, тобто до 03 березня 2025 року.
Покласти на ОСОБА_6 процесуальні обов'язки:
1) прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії вказаних обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування до 03 березня 2025 року включно.
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов?язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 06 січня 2025 року о 10 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1