Справа № 541/2211/24
Провадження № 1-кп/541/58/2025
06 січня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суду Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження на підставі обвинувальних актів по кримінальних провадженням, відомості щодо яких внесені 24.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010000208 та 15.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010000208 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, кваліфікованих по ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 408 КК України, -
В провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває вищевказане об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 408 КК України.
06.01.2025, в ході судового розгляду, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 408 КК України, у зв'язку із тим, що він має намір продовжити проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , командир якої не заперечує проти прийняття його на службу.
Разом з клопотанням адвокат надала суду рекомендаційний лист (письмова згода) командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 №949/7314 від 30.11.2024, згідно якого він просить провести роботу щодо відбору кандидата ОСОБА_7 для прийняття на військову службу за контрактом.
У судовому засіданні захисник заявила клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що бажає продовжити військову службу у зазначеній у рекомендаційному листі військовій частині, просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України звільненню від кримінальної відповідальності підлягають лише ті особи, які під час дії воєнного стану вперше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України, тоді як ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про наявність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі, колегія суддів виходить з такого.
Солдат ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2, проходячи військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, не маючи об'єктивних та поважних підстав для залишення розташування підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, 16.03.2024, приблизно о 07 год 30 хв., самовільно залишив місце дислокації підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 та вибув у невідомому напрямку.
11.04.2024, приблизно о 07 год 00 хв., солдат ОСОБА_7 самостійно повернувся до розташування підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 та заявив про себе.
У період своєї відсутності, а саме з 16.03.2024 по 11.04.2024, солдат ОСОБА_7 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення до підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
Крім того, солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2, проходячи військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, не маючи об'єктивних та поважних підстав для залишення розташування підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, 13.04.2024, приблизно о 07 год 30 хв., самовільно залишив місце дислокації підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 та перебував поза його межами, при цьому час проводив на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення до підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
27.05.2024 о 10 год 58 хв. ОСОБА_7 було затримано у м. Києві, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Таким чином, 13.04.2024, приблизно о 07 год 30 хв., солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2, проходячи військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно, самовільно залишив розташування підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться у АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану та незаконно перебував за його межами до 27.05.2024.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Частиною п'ятою статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.12.2023 (справа №715/396/23), від 21.03.2024 (справа №761/1571/23), від 28.09.2022 (справа №447/528/22), особою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, яка раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, шо вже втратив правове значення. В той же час особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи не зняту судимість за попереднє, у тому числі і необережне кримінальне правопорушення, звільняти від кримінальної відповідальності як таку, шо вчинила злочин вперше, неможливо.
Згідно зі ст. 33 КК України сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено.
Сукупність кримінальних правопорушень може бути ідеальною та реальною.
Ідеальна сукупність виникає, коли особа однією дією вчиняє одночасно два або більше кримінальних правопорушення, відповідальність за які передбачена різними статтями КК України. Ознаками ідеальної сукупності є вчинення кримінального правопорушення: одним діянням; в одному місці; одночасно, а також наявність усіх необхідних ознак, передбачених двома чи більше різними статтями КК України.
Реальна сукупність має місце, коли особа в різний час кількома різними та відокремленими одне від одного діяннями вчинила два або більше кримінальних правопорушення.
Кожне із кримінальних правопорушень, які становлять сукупність, кваліфікується окремо за відповідною статтею (частиною статті) КК.
Відповідно до встановлених органом досудового розслідування фактичних обставин, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України (нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинених в умовах воєнного стану) та ч. 4 ст. 408 КК України (дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану), які були розділені певним проміжком часу та є наслідком різних умисних дій обвинуваченого.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, які утворили реальну сукупність злочинів, що виключає можливість звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення обох злочинів на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Однією з обов'язкових умов для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, є вчинення особою вперше кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 407, 408 КК України, під час дії воєнного стану, тому особу, в діях якої вбачається повторність, сукупність (крім ідеальної) чи рецидив, не можна звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цієї статті.
Окрім цього, згідно рекомендаційного листа командира військової частини НОМЕР_1 №949/7314 від 30.11.2024, кандидатура ОСОБА_7 попередньо позитивно розглянута для проходження військової служби. Однак даний лист не дає реальних гарантій подальшого продовження проходження військової служби солдатом ОСОБА_7 в даній військові частині. В листі зазначено, що «якщо у процесі вивчення кандидата буде виявлено, що ОСОБА_7 не відповідає вимогам для проходження військової служби за контрактом, прошу повідомити причини…», тобто з даного твердження колегія суддів не вбачає гарантій командування військової частини НОМЕР_1 для відбору кандидата ОСОБА_7 на військову службу за контрактом.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні двох епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України та ч. 4 ст. 408 КК України, тобто вчинив два окремі злочини, пов'язані із ухиленням від проходження військової служби, а тому колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання сторони захисту щодо звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки в даному випадку відсутня обставина - вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 КК України вперше.
Керуючись ст.ст. 44, 401, 407, 408 КК України та ст.ст. 284-288, 376 КПК України, колегія суддів, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України на ч. 4 ст. 408 КК України на підставі положень ч. 5 ст. 401 КК України.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від остаточного рішення суду. Заперечення проти даної ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.
СуддіОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3