Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/8348/24
Провадження №2-а/552/11/25
іменем України
06.01.2025 Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їх представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - Найда Олександр Віталійович,
відповідач - Департамент патрульної поліції,
представник відповідача - Дужик Вероніка Олегівна,
третя особа - Управління патрульної поліції в Полтавській області,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
В поданій до суду заяві посилався на те, що 15 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Рубаном Е.В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3480228.
Зазначеною постановою він притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вказане накладене на нього адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вказаного адміністративного правопорушення він не допускав, постанову вважає необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Тому позивач просив суд скасувати постанову серії ЕНА №3480228 від 15 листопада 2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити. Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 13 грудня 2024 року відкрито провадження у справі.
Представник відповідача Дужик В.О. надала суду відзив на позов, у якому зазначила, що проти адміністративного позову заперечує в повному обсязі (а.с. 41-42).
При цьому посилалась на те, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку уповноваженою особою за вчинене адміністративне правопорушення. Постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідає вимогам закону. Факт порушення позивачем правил дорожнього руху підтверджується долученим до справи відеозаписом та не заперечувався позивачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Тому в задоволенні позову просила відмовити.
Позивач ОСОБА_1 надав відповідь на відзив.
Оскільки згідно ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу заявами про суті справи є позовна заява та відзив, долучена до справи відповідь на відзив судом розцінюється як письмові пояснення за обставинами справи.
Інших заяв по суті справи або клопотань учасники справи суду не подавали.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Найда О.В. позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовний заяві. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача Дужик В.О., яка також уповноважена представляти інтереси Департаменту патрульної поліції та його територіальних (відокремлених) підрозділів (в тому числі патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції), в судовому засіданні проти позову заперечила, в його задоволенні просила відмовити. При цьому посилилась на наявність передбачених законом підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відсутність підстав для скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Заслухавши позивача ОСОБА_1 , його представника Найду О.В. та представника відповідача Дужик В.О., дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено дослідженими по справі доказами, 15 листопада 2024 року інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Рубаном Е.В. стосовно позивача ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА №3480228 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови 15 листопада 2024 року о 09-04 год. ОСОБА_1 на автодорозі Київ - Харків - Довжанський М-03, 207 км. керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8. Правил дорожнього руху України.
Вказаною постановою позивач визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Той факт, що позивач керував транспортним засобом поза межами населеного пункту без ввімкненого ближнього світла фар, він не заперечував ні при складенні оскаржуваної постанови, ні в судовому засіданні.
Також та обставина, що позивач керував транспортним засобом поза межами населеного пункту без ввімкненого ближнього світла фар підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає крім іншого, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, за що передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 грн.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі - ПДР України).
Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 9.8 ПДР України, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних засобах, що рухаються по смузі, призначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах, та на транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.
На всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.
Таким чином згідно п. 9.8. ПДР України в умовах недостатньої видимості дозволяється додатково увімкнути протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв, а не замість ближнього світла фар.
Оцінюючи посилання позивача та його представника на те, що на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності була недостатня видимість, суд встановив наступне.
Як підтверджується долученим до матеріалів справи скріншотом з сайту sinoptik.ua, о 09-00 год. в м. Лубни була хмарна погода, зранку йшов дощ зі снігом, вдень і ввечері - дрібний дощ. Схід сонця відбувся о 07-01 год. (а.с. 11).
Позивач повідомляє, що такі погодні умови створювали недостатню видимість, у зв'язку з чим він увімкнув протитуманні фари.
Такі дії позивача відповідають вимогам п. 9.8 ПДР України, згідно якого в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна додатково увімкнути протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.
Але та обставина, що позивач увімкнув протитуманні фари, не позбавляла його обов'язку увімкнути ближнє світло фар, як це передбачено п . 9.8. ПДР України.
Тими більше, в умовах недостатньої видимості на дорозі поза межами населеного пункту автомобіль має надавати можливість його визначати на проїзній частині не тільки з близької відстані, але і з великої відстані також.
З цих підстав суд відхиляє доводи позивача та його представника, що у зв'язку з ввімкненим світлом протитуманних фар автомобіль позивача добре позначався на проїзній частині, у зв'язку з чим в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач та його представник помилково посилаються на п. 19 ПДР України як на підставу не вмикати ближнє світло фар одночасно з протитуманними фарами.
Так, дійсно, п. 19 ПДР України передбачено, що в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
a) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;
б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі;
в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
Згідно примітки до п. 19 ПДР України в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.
Але ця норма підлягає застосуванню у взаємодії з іншими нормами, визначеними Правилами дорожнього руху України, в тому числі з тими, що регулюють рух поза межами населених пунктів.
Норми, закріплені в п.19 ПДР України є загальними по відношенню до норм, визначених п. 9.8. ПДР України, які регулюють користування освітлювальними приладами поза межами населеного пункту.
На підставі викладеного судом встановлено, що рухаючись поза межами населеного пункту без ввімкненого ближнього світла фар, ОСОБА_1 допустив порушення п. 9.8. Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Адміністративне стягнення позивачу визначено в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова серії ЕНА №3480228 в повній мірі відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Розглядаючи справу в межах позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що підстави для скасування постанови серії ЕНА №3480228 від 15 листопада 2024 року відсутні.
З цих же підстав не підлягають задоволенню і позовні вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
відповідач - Департамент патрульної поліції, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код 40108646;
третя особа - Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, адреса: Полтавська обл., Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В.
Повне судове рішення виготовлено 06 січня 2025 року.
Головуючий О.А.Самсонова