1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10476/24 1-кп/335/400/2025
02 січня 2025 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ПАТ «Запоріжжяобленерго» - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42024082010000005 від 05.01.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Новий Світ Старобешівського району Донецької області, громадянина України, маючого вищу освіту, який працює старшим експертом з розподільчих мереж UN VOLUNTEERS яка є гілкою ООН в України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, -
17.09.2024 з Вознесенівської окружної прокуратури до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Ухвалою судді від 20.09.2024 року призначено підготовче засідання у вищевказаному кримінальному провадженні.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 було подано до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
В обґрунтування клопотання зазначено про те, що в обвинувальному акті відсутня інформація про місце вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що унеможливлює вирішення питання стосовно підсудності вказаного кримінального провадження Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя. Також в обвинувальному акті не зазначено час вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Крім того, в обвинувальному акті зазначено про те, що діями обвинуваченого ОСОБА_5 було заподіяно шкоду інтересам держави, проте не зазначено в особі якого саме органу. Також, в обвинувальному акті не зазначено вид та розмір шкоди, який було заподіяно державі, а лише зазначено про те, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» було завдано істотну шкоду, яка полягає у накладенні постановою НКРЕКП №2554 від 27.12.2023 штрафу у сумі 161 228,00 грн, що в свою чергу також завдало істотну шкоду інтересам держави, оскільки власником 60,2475% частки в статутному капіталі ПАТ «Запоріжжяобленеого», є АТ «Українські розподільчі мережі» 100% акція якого належить державі в особі Міністерства енергетики України».
З урахуванням зазначеного, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просить суд повернути обвинувальний акт прокурору у зв'язку з його невідповідністю п.3, 5, 7 ч.2 ст.291, п.1, 3 ч.1 ст.91 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримав раніше подане клопотання та просив суд його задовольнити оскільки зазначені у клопотанні обставини свідчать про неконкретність обвинувачення, що унеможливлює побудувати стратегію захисту.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та додатково зазначив проте, що місце його роботи знаходилось за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каховська, буд.26, яка знаходиться у Дніпровському районі м.Запоріжжя.
Представник потерпілого у судовому засіданні підтримав клопотання сторони захисту та зазначив про те, що дійсно робоче місце ОСОБА_5 знаходилось за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каховська, буд.26. Також зазначив про те, що прийняття рішення про накладення штрафу не несе ніяких наслідків для підприємства. Не зважаючи на сплату штрафу, постанова НКРЕКП №2554 від 27.12.2023 була оскаржена у судовому порядку. Крім того зазначив про те, що дійсно власником 60,2475% частки в статутному капіталі ПАТ «Запоріжжяобленеого», є АТ «Українські розподільчі мережі» 100% акцій якого належить державі в особі Міністерства енергетики України», проте володіння пакетом акцій дає право на управління підприємством та отримання девідендів, у зв'язку з чим неможливо встановити чи була завдана шкода інтересам держави та встановити її розмір.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору та просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України. Зокрема зазначив про те, що в обвинувальному акті не зазначено місце вчинення кримінального правопорушення, оскільки дії обвинуваченого були триваючі та обвинувачений не з'являвся до органів досудового розслідування. Вважає, що кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя, оскільки шкода була завдана юридичній особі, яка зареєстрована на території Вознесенівського району. Крім того в обвинувальному акті були зазначені дати листів і дата накладення штрафу, яка і є датою вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також в обвинувальному акті зазначено розмір шкоди який становить 161 228,00 грн., яка була заподіяна ПАТ «Запоріжжяобленеого», власником 60,2475% частки в статутному капіталі якого є АТ «Українські розподільчі мережі» 100% акцій якого належить державі в особі Міністерства енергетики України», у зв'язку з чим державі було заподіяно істотну шкоду. Разом з тим зазначив про те, що неточності які є в обвинувальному акті, можуть бути усунуті прокурором під час судового розгляду шляхом зміни обвинувачення.
Вивчивши зміст обвинувального акту та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Положення ч.4 ст.110 КПК України визначають, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Згідно із ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, зокрема, події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, покладається на слідчого, прокурора.
Аналіз змісту вказаних вимог закону у сукупності свідчить про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення, яке за визначенням у п.13 ч.1 ст.3 КПК України, є твердженням про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст.91 КПК України, логічно узгоджуватись та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред'явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.
З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч.1 ст.337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засади змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст.291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 42 КПК України встановлено, що обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.
Це право також гарантовано ст.6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, тобто право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України - службова недбалість.
Проте, як вбачається з обвинувального акта, в ньому не вказано встановлене місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, а у разі його невстановлення, відсутнє посилання на те, що це кримінальне правопорушення було вчинено у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Відповідно до ст.32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Суд, не оцінюючи доведеність обвинувачення, а лише перевіряючи його з приводу виконання вимог ст.32 КПК України, з метою встановлення підсудності даного кримінального провадження Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя констатує, що в тексті обвинувального акту не вказано місця вчинення примінального правопорушення.
В свою чергу, відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо, зокрема, порушено правила підсудності.
Таким чином ухвалення судового рішення із порушенням правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для його скасування в суді апеляційної інстанції.
Крім цього, частиною 1 статті 367 КК України передбачено відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Об'єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність таких ознак: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч.1 ст.367 КК України) або тяжких наслідків (ч.2 ст.367 КК України); 3)причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Службова недбалість належить до злочинів з матеріальним складом, який визнається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка у 100 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян (ч.1 ст.367 КК України).
Як вбачається зі змісту обвинувального акту істотна шкода, заподіяна вчиненням кримінального правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_5 полягає у накладенні постановою НКРЕКП № 2554 від 27.12.2023 штрафу у сумі 161 228,00 грн.
Так, в обвинувальному акті зазначено дати отримання запиту, дату отримання постанови про накладення штрафу та дату сплати штрафу, проте не зазначено дату та час, коли саме ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, тобто, не зазначено обставин, які відповідно до ст. 91 цього Кодексу підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тобто коли саме було заподіяно шкоду.
Крім того, пунктом 3 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема, анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Відповідно до ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Як наслідок наявність шкоди зумовлює обов'язково наявність потерпілого, тобто того, кому ця шкода суспільно небезпечними діяннями завдана.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що результаті неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов'язків директора комерційного ПАТ «Запоріжжяобленерго», які визначені Контрактом та додатком № 1 до наказу ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 355/од від 21.07.2023 «Про розподіл обов'язків між керівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго», через несумлінне ставлення до них, а також внаслідок порушення ним вимог Закону України «Про акціонерні товариства», що виразилося у незабезпеченні повного та ефективного виконання функцій дирекції комерційної, незабезпеченні своєчасного та належного виконання завдань підпорядкованими підрозділами дирекції комерційної, та потягло за собою порушення строків відповіді на листи НЕК «Укренерго» №01/34840 від 18.07.2023, № 01/42132 від 28.08.2023 та неповноту наданої інформації, ПАТ «Запоріжжяобленерго» було завдано істотну шкоду, яка полягає у накладенні постановою НКРЕКП № 2554 від 27.12.2023, штрафу у сумі 161 228,00 грн., що в свою чергу також завдало істотну шкоду інтересам держави, оскільки власником 60,2475% частки в статутному капіталі ПАТ «Запоріжжяобленерго», є АТ «Українські розподільчі мережі» 100% акцій якого належать державі в особі Міністерства енергетики України.
Водночас в обвинувальному акті потерпілим у кримінальному провадженні є юридична особа зареєстрована в Україні - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926, юридична адреса: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14).
Таким чином в якості потерпілого зазначено лише юридичну особу - ПАТ «Запоріжжяобленерго» та не зазначено інформацію про інших потерпілих (АТ «Українські розподільчі мережі» та/або Міністерство енергетики України) в частині заподіяння шкоди державним інтересам.
Так, суд повинен здійснити виклик належної потерпілої особи, якій завдано матеріальну шкоду діями обвинуваченого ОСОБА_5 , яка в свою чергу має право приймати участь у судових засіданнях, користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі, до початку судового розгляду кримінального провадження має право подати цивільний позов.
Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Пунктом 7 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Разом з цим, в обвинувальному акті зазначено, що кримінальним правопорушенням ПАТ «Запоріжжяобленерго» завдано матеріальну шкоду у сумі 161 228,00 грн., яка не була відшкодована, при цьому не конкретизовано вид та розмір шкоди, яку заподіяно державним інтересам, тобто, не зазначено обставин, які відповідно до ст. 91 цього Кодексу підлягають доказуванню у кримінальному провадженні за складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. Разом з цим, суд звертає увагу на те, що володіння АТ «Українські розподільчі мережі», 100% акцій якого належить державі в особі Міністерства енергетики України», 60,2475% частки в статутному капіталі ПАТ «Запоріжжяобленеого», свідчить лише про те, що держава має право на управління ПАТ «Запоріжжяобленеого» та отримання девідендів від отриманих прибутків.
Таким чином, враховуючи невідповідність обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу України, що позбавляє можливості встановити підсудність даного провадження Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя та унеможливлює сформувати позицію захисту обвинуваченому, суд приходить до висновку про необхідність його повернення прокуророві для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 369-372 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024082010000005 від 05.01.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та додані до нього документи, повернути прокурору Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 січня 2025 року.
Повний текст ухвали виготовлено 06 січня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1