1Справа № 335/13751/24 2-а/335/14/2025
06 січня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника, - адвоката Рогозіна О.В. звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови від 12.12.2024 року серії ЕНА №3651392 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року адміністративний позов залишено без руху, у зв'язку з необхідністю визначенням відповідача у справі та відповідно визначенням підсудності адміністративної справи. Позивачу надано п'ятиденний строк на усунення недоліків позову.
27.12.2024 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та направлення справи за підсудністю до іншого суду. Представник зазначає, що оскільки при вирішенні питання про залучення Департаменту патрульної поліції може виникнути необхідність доведення підсудності цієї адміністративної справи Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя та враховуючи що на дану категорію справ розповсюджується правила альтернативної підсудності, представник позивача просить суд передати справу за підсудністю до Хортицького районного суду м. Запоріжжя для розгляду за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Вивчивши матеріали позовної заяви та долучені до неї документи, суд дійшов висновку.
Відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Як вбачається із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 979126 від 20.12.2024 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, суд зазначає, що до матеріалів справи не було долучено відповідних доказів місця проживання позивача у Вознесенівському районі міста Запоріжжя.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IVзастосовуютьсясудами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За вимог п. 1 ч. 3 ст. 317 КАС України, обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Представником позивача заявлено клопотання про направлення справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хортицького районного суду м. Запоріжжя за правилами альтернативної підсудності.
За вищевикладених обставинах, враховуючи положення ст. 25 КАС України, приймаючи до уваги, що зареєстроване в установленому порядку місце проживання позивача ОСОБА_1 знаходиться на території Хортицького району міста Запоріжжя, та у зв'язку з заявленим клопотанням представника позивача, справа підлягає передачі на розгляд до Хортицького районного суду м. Запоріжжя за правилами альтернативної підсудності.
У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 26, 29, 30 КАС України, суд
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі передати за підсудністю Хортицького районного суду м. Запоріжжя (адреса: 69076, м. Запоріжжя, пр-т Ювілейний, 33).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.
Суддя І.В. Новасардова