Справа № 333/9579/24
Провадження № 2-а/333/163/24
19 грудня 2024 року Комунарський районний суд м.Запоріжжя в складі
головуючого-судді Варнавської Л.О.,
за участі: секретаря Меркулової М.М.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Гуртовенка П.А.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої просить суд скасувати постанову №511 від 12.08.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 як незаконну.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 23.07.2024 року ОСОБА_1 був зупинений на блокпості «Оріхівське шосе» співробітником патрульної поліції для перевірки документів на особу та автотранспортний засіб. Після до нього підійшли співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким він усно повідомив, що обліковується у ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання, та завчасно надав всі необхідні відомості до ІНФОРМАЦІЯ_4 у повній відповідності до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції 16.05.2024 року. Співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 така позиція не влаштувала і вони пообіцяли надати повістку про виклик, на що ОСОБА_1 попросив надати правове обґрунтування такої вимоги. Обґрунтувати свою вимогу співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовились, після чого позивач відмовився з ними спілкуватись і поїхав з місця події.
29.10.2024 року ОСОБА_1 було заблоковано кредитну карту Лівобережним ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) і після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, стало відомо про те, що у відношенні ОСОБА_1 наявна Постанова №511 від 12.08.2024 року за справою ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення та про стягнення штрафу у розмірі - 51 000,00 грн.
Фактично 29.10.2024 року позивач вперше ознайомився та отримав постанову про начебто скоєне адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та про стягнення з нього 25 500,00 грн. штрафу, який із заявою про відкриття виконавчого провадження 25.10.2024 року був переданий ІНФОРМАЦІЯ_1 для стягнення до органів ВДВС у збільшеному розмірі до - 51 000,00 грн. Позивач зазначає, що повістку ІНФОРМАЦІЯ_1 йому не видавав, він у визначений термін, обновив свої військово-облікові дані та у законний спосіб надав їх до компетентного органу обліку - ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто для єдиного законного органу обліку військовозобов'язаних, що мешкають у Вознесенівському районі м. Запоріжжя.
Також зазначає, що орган накладення адміністративного стягнення - ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'ясував його облікові дані, та не використав надані йому повноваження збору електронних даних на військовозобов'язаних, що саме передбачено у ст. 210 КУпАП.
Позивач вказує, що Вирішуючи питання про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення співробітник ІНФОРМАЦІЯ_1 не правильно застосував норми матеріального права КУпАП і припустився помилки у визначені об'єктивного складу правопорушення з його боку. Правопорушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію він не скоював, про що зробив відмітку у протоколі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.11.2024 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
19.11.2024 представником відповідача надано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить суд залишити позовні вимоги без задоволення, обґрунтовуючи тим, що 23.07.2024 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було виписано повістку про виклик на 08:00 год. 24.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (за адресою АДРЕСА_1 ) для визначення призначення на особливий період, вказану повістку ОСОБА_1 , отримувати відмовився, про що було складено відповідний акт від 23.07.2024 року. Зміст повістки та акту було доведено (прочитано) у голос. Проте, у визначений у повістці час, а саме 24.07.2024 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.08.2024 № 601 в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 12.08.2024 о 09:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав, що повістку не отримував, акт відмови не підписував. Належних та допустимих доказів щодо поважних причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не надав. Отже, поважні причини неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до ТЦК та СП відсутні. На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. Такими своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ТЦК та СП для визначення їх призначення на особливий період.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив суд скасувати постанову. Додатково зазначив, що він їхав на автомобілі, підійшли поліцейські, перевірили документи, після чого він поїхав. Згодом дізнався про те, що перебуває у розшуку. Під час перевірки в нього документів до нього військові не підходили, повістку не вручали. Повістку вручали вже в обласному хабі, коли був затриманий другий раз. Отримавши повістку пішов до свого військомату.
Представник позивача Гуртовенко П.А. підтримав вимоги з підстав викладених в позові. Додатково зазначив, що ведення військового обліку на території м.Запоріжжя ІНФОРМАЦІЯ_1 ніхто не доручав, цей орган на території м.Запоріжжя є нелегітимним. У них є всього дві функції, функція мобілізації та функція зняття з обліку. Крім того представник позивача зазначає, що бачив протокол складений відносно ОСОБА_1 . Вказаний протокол складений не уповноваженою особою, якимось бійцем. На складення протоколу ОСОБА_1 ніхто не викликав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнають в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.
Постановою №511 від 12.08.2024 року, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 - військовозобов'язаний ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн.
Згідно цієї постанови 23.07.2024 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було виписано повістку про виклик на 08:00 год. 24.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (за адресою АДРЕСА_1 ) для визначення призначення на особливий період. Вказану повістку ОСОБА_1 , отримувати відмовився, про що було складено відповідний акт від 23.07.2024 року. Зміст повістки та акту було доведено (прочитано) ОСОБА_3 у голос. У визначений у повістці час, а саме 24.07.2024 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.08.2024 № 601 в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 12.08.2024 о 09:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Перевіряючи доводи представника позивача щодо неправомірності вручення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 повісток на території м.Запоріжжя, суд зазначає наступне.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (надалі Положення).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Відповідно до абзацу 6 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який визначає, зокрема, механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи.
Пунктом 14 Порядку передбачено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та Севастопольського з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі); здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов'язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські.
Пунктом 27 Порядку передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно з пунктом 31 Порядку повістки мають право вручати: представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Пункт 35 встановлює, що представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Вручення повісток резервістам та військовозобов'язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Тобто доводи позивача щодо неправомірності вручення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 повісток на території м.Запоріжжя не знайшли свого підтвердження.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 2101 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами частини 3 статті 2101 КУпАП встановлено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не з'явився без поважних причин на дату виклику 24.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою від 23.07.2024 р.
Приписами статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, дослідивши докази, надані відповідачем, встановив, що повістка №50 СБП на ім'я ОСОБА_1 не містить підпису останнього про її отримання, в розписці під лінією відрізу не вказано, що повістку отримати «відмовився». Акт щодо відмови в отриманні повістки від 23.07.2024 року не містить обставин намагання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 вручити повістку ОСОБА_1 , а зазначено про те, що останній відмовився спілкуватись із працівниками ТЦК. Акт відмови складений без присутності свідків, хоча згідно Порядку у разі відмови особи від отримання повістки обовязковим елементом оформлення цього акту є або присутність двох свідків ( їх письмові пояснення, підписи) або відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки. У вказаному акті наявні тільки підписи посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 про проведення оповіщення.
Згідно з пунктом 31 Порядку повістки мають право вручати: представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Пункт 35 встановлює, що представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Вручення повісток резервістам та військовозобов'язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Пункт 47 передбачає, що старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органах СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування. На вимогу громадянина пред'являє свій паспорт громадянина (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред'явити його паспорт та військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка. У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 40 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України під 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560) під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки (абзац 1 пункту 41 Порядку №560).
Проте, в порушення вищевказаних приписів Порядку №560, будь-яких відеозаписів вручення повістки відповідачем не було надано суду.
Також в матеріалах справи відсутні й докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручена повістка (повідомлення) не пізніше як за три доби до дня розгляду справи, як це передбачено ст. 277-2 КУпАП.
Відповідно положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи встановлені у ході судового розгляду обставини, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №511 від 12.08.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 25500 грн.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.О. Варнавська