Справа №127/263/25
Провадження №1-кс/127/54/25
03 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ поліції №1 Вінницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, не працюючого, не одруженого, в рамках кримінального провадження №12025020020000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025020020000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи незняті та непогашені судимості за скоєння майнових злочинів, будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 на 90 днів, вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , 01.01.2025 близько 20:30 год., ідучи по вулиці Могильчака в м. Вінниці, побачив потерпілу ОСОБА_7 , у якої на плечі висіла сумка сірого кольору, та в цей час у нього виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечних наслідків, не маючи ані дійсного, ані уявного права на власність потерпілого, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, діючи повторно поза волею власника майна, з корисливих мотивів і корисливою метою, застосовуючи певні зусилля, шляхом ривка, відкрито заволодів жіночою сумкою сірого кольору, в якій знаходились мобільний телефон «Apple Iphone 8» моделі «А1905», IMEI НОМЕР_1 , грошові кошти, купюрами номіналом 500 грн. (серії AЖ0359499), 200 грн. (серії ВЄ1063868) в загальній сумі 700 грн, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , банківська карта емітована АТ «Ощадбанк», косметичка та інші особисті речі, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять.
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчиненого кримінального правопорушення зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду, розмір якої встановлюється.
Так, 01.01.2025 о 23:15 год. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст. ст. 40, 42, 208, 276, 277 та 278 КПК України, 02.01.2025 повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом затримання ОСОБА_4 за підозрою у скоєнні злочину, та іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підставою застосування до останнього запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Так, останній після вчинення кримінального правопорушення з місця злочину втік, усвідомлюючи той факт, що йому доведеться в подальшому відбувати покарання в місцях позбавлення волі, оскільки злочин, в якому він підозрюється, відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за який передбачено до 10 років позбавлення волі.
Також, має місце ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого, більш м'якого, запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
1) особисте зобов'язання є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання;
2) особиста порука не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу;
3) застава не може бути застосована, оскільки відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
4) домашній арешт не може бути застосований, враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу, оскільки останній не має постійного місця проживання.
Всі вищевказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти вказаним наявним ризикам, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор клопотання підтримала, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання. Вказував, що його підзахисний не становить суспільної небезпеки.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку адвоката. На запитання суду повідомив, що він не має визначеного місця проживання, та ночує де доведеться, в основному на залізничних вокзалах. Злочин вирішив вчинити, щоб заробити коштів на поїздку до м. Київ.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 інкримінується скоєння тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, раніше неодноразово судимий, являється громадянином республіки Молдови, постійне місце проживання на території України відсутнє, соціальні зв'язків та стримуючі фактори відсутні.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що він обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Слідчим в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої СВ поліції №1 Вінницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 23 години 15 хвилин 02 березня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: