Справа № 148/1942/24
Провадження №2/148/729/24
Іменем України
17 грудня 2024 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, встановлених рішенням суду, за участі: представника позивача - адвоката Зубара В.В., -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, встановлених рішенням суду, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.09.2009 стягнуто з позивача на користь ОСОБА_1 аліменти для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач звернула до виконання виконавчий лист, шляхом подання відповідної заяви до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області де було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.
У відповідності до довідки-розрахунку заборгованості з аліментів наданої державним виконавцем Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), заборгованість позивача за аліментами станом на 01.05.2024 становить 61445 грн.
З моменту прийняття судового рішення про стягнення аліментів істотно змінився матеріальний стан позивача, на даний час він не працює та не має будь-яких доходів.
Також, ОСОБА_1 не має можливості влаштуватись на нову роботу за своєю спеціальністю із заробітком необхідним та достатнім для свого утримання але й утримання свого сина. Стан здоров'я позивача не дозволяє виконувати різного роду роботи пов'язані з фізичними навантаженнями. Крім того, зросли ціни на різного роду товари першої необхідності, значно зросла вартість комунальних послуг, що ставить позивача у важке матеріальне становище.
Крім того, позивач має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 , 2011 року народження, від спільного проживання в шлюбі з громадянкою ОСОБА_5 , на утримання доньки позивач сплачує частково аліменти, при визначеному розмірі 3076 грн, щомісячно, але враховуючи вищезазначені обставини по сплаті аліментів на доньку у позивача також утворилася заборгованість в сумі 111264 грн.
Тому з урахуванням в сукупності вказаних обставин, позивач вважає, що є всі підстави для зміни (зменшення) розміру стягуваних аліментів.
Крім того, позивач вказує, що він не має у своїй власності рухомого чи нерухомого майна, в тому числі автомобіля, квартири, будинку чи земельної ділянки, а лише засоби для щоденного проживання, не займається підприємницькою діяльністю.
Позивач зазначає, що його позиція як батька ні в якому разі не спрямована на уникнення від виконання батьківських обов'язків щодо матеріального забезпечення мого сина, який проживає із колишньою дружиною, але сплата аліментів в розмірі заробітку(доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 3076 грн на місяць, є непосильною для нього, ставить в скрутне матеріальне становище та сприяє утворенню заборгованості по сплаті аліментів, тощо.
Позивач просить зменшити розмір аліментів з 1/4 (однієї четвертої) частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на 1/7 (одну шосту) частини заробітку (доходу) щомісяця, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, позовні вимоги не визнає та заперечує проти них.
Дійсно, рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.09.2009, по справі № 2-980-2009 стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду знаходиться на примусовому виконання у виконавчій службі ВП НОМЕР_2. Позивач ухиляється від виконання свого обов?язку щодо утримання дитини та виконання судового рішення у зв?язку з чим має значну заборгованість. Інші обставини викладені у позовній заяві відповідачка не визнає, а отже позивач відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України має їх доводити.
Відповідач вказує, що позивач не надав доказів, що характеризують його фінансовий стан, наявності певної спеціальності та компетентності, наявності проблем зі здоров?ям, наявності медичних обмежень, наявності інших дітей, доказів сплати на їх користь аліментів а також відсутності нерухомого майна та транспортних засобів.
Також, відповідачка зазначає, що ОСОБА_1 має затребувану високо оплачувану спеціальність зубного техніка, оскільки закінчив Вінницький медичний коледж та під час спільного проживання позивач неофіційно працював зубним техніком, вказана спеціальність надає позивачу змогу працювати не офіційно, без оформлення та отримувати доходи готівкою, ухиляючись від сплати аліментів, оскільки працювати він може де завгодно в тому числі і вдома і отримувати дохід готівкою від замовників стоматологів.
Наразі позивач має сплачувати саме заробітку (доходу), що є безспірною вимогою і цей обов?язок він не виконує. На даний час мінімальний рекомендований розмір аліментів на доньку становить 3196 грн, в той час як позивачу нараховується 3076 грн, тому встановлений розмір аліментів не відповідає потребам дитини та є меншим за мінімально рекомендованого.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відомостей про причини неявки суду не надав.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, оскільки фінансовий стан позивача погіршився та останній не в змозі сплачувати вказаний розмір аліментів.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відомостей про причини неявки суду не надала.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до копії виконавчого листа № 2-980 виданого 09.09.2009 Тульчинським районним судом Вінницької області, стягнуто з позивача на користь ОСОБА_1 аліменти для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7, 8).
Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Тульчинського районного управління юстиції Голосай І.П. від 23.09.2010 відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 на підставі виконавчого листа № 2-980 виданого 09.09.2009 Тульчинським районним судом Вінницької області, про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Відповідно до довідки головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Парубок Яни, станом на 01.05.2024 борг по аліментах відсутній, переплата становить 61445 грн (а.с. 10, 11).
Згідно довідки № 1099 від 06.08.2024 виданої Тульчинською філією Вінницького обласного центром зайнятості, ОСОБА_1 не зареєстрований в Тульчинській філії Вінницького обласного центру зайнятості (а.с. 12).
Відповідно до Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - власників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06.08.2024, інформація щодо ОСОБА_1 за період з 4 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року, щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору - в реєстрі відсутня (а.с. 13).
Згідно довідки головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжани Бакірової, з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.02.2021 і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 01.08.2024 борг по аліментах становить 114340 грн (а.с. 37-39).
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 2 статті 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України № 2475-VІІІ від 03.07.2018 визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн.
Отже, мінімально гарантований розмір аліментів 1598 грн., максимальний 31960 грн.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Верховний Суд України в постанові від 05.02.2014 в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
В даному випадку, позивач звернувся до суду для зміни розміру аліментів у зв'язку із зміною матеріального стану.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 183 СК України визначено, що аліменти на двох дітей можуть бути стягнуті в розмірі однієї третини заробітку платника аліментів, однак з досліджених судом доказів, а саме: виконавчим листом виданого Тульчинським районним судом Вінницької області від 09.09.2009 з позивача стягується заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, та відповідно до довідки головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сніжани Бакірової, з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.02.2021 і до досягнення дитиною повноліття. Тому, судом встановлено що з позивача стягується 1/2 частини всіх видів доходів.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Визначаючи розмір зменшення аліментів, суд враховує матеріальний стан позивача та приходить до переконання, що розмір аліментів, що стягується з позивача на користь відповідача на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), слід змінити і стягувати з нього аліменти в розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.
На підставі викладеного, ст. ст. 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються згідно рішення та виконавчого листа Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.02.2009, справа № 2-980-2009, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 з 1/4 (однієї четвертої) частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на 1/6 (одну шосту) частини заробітку (доходу) щомісяця, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Припинити стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , яка зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_2 , аліментів на підставі рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.02.2009, справа № 2-980-2009.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06.01.2025.
Суддя: