03 січня 2025 року Справа № 926/3406/24
Суддя Господарського суду Чернівецької області Бутирський А.А., розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Владична, Чернівецької області
про неплатоспроможність
До Господарського суду Чернівецької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі 365633,08 грн., керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Белінську Н.О.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024 р., заяву передано на розгляд судді Бутирському А.А.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, у відповідності із пунктом 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник посилається на те, що існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Однак, заявник не вказав, які саме існують обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Відповідно до даних боржника загальна сума заборгованості на момент звернення до суду загальна сума становить 365633,08 грн.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Належними доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
У свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У постанові Верховного Суду від 08.11.2022 по справі №909/937/21 зазначено наступне "При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання".
Надані заявником у якості доказів кредитні договори укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами, які заявником не додані до заяви на підтвердження факту отримання кредитних коштів.
Аналізуючи зміст наведених положень законодавства, суд вважає, що належним виконанням вимог ст.ст. 91, 162, 164 ГПК України, а також п.п. 3 та 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, є подання копій правочинів, що підтверджують підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання, які мають містити точне знакове відтворення змісту чи документної інформації оригіналу цих договорів.
Як вбачається з конкретизованого списку кредиторів та боржників, у заявника наявна заборгованість перед 17 фінансовими установами. Натомість до заяви не додано доказів отримання боржником коштів; вимоги кредиторів про повернення боржником коштів; рішень судів про стягнення з боржника заборгованості (за наявності); довідок банків та фінансових установ про розмір заборгованості тощо), які б підтверджували наявність у боржника заборгованості перед усіма зазначеними у заяві кредиторами в розмірі 365633,08 грн. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно з п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларацію про майновий стан боржника за 2021- 01.10.2024.
Відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України в №2627/5 від 21.08.2019 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри).
Як вбачається із доданих до заяви декларацій про майновий стан, заявником у відповідних рядках декларацій щодо членів сім'ї зазначено: "не надали".
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел та неможливості отримання боржником інформації із відповідних офіційних джерел щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
У відповідності до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення вказаних у ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику у строк протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали усунути названі недоліки, шляхом подання до Господарського суду Чернівецької області:
- вказати, які саме існують обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності);
- доказів, які підтверджують підстави виникнення заборгованості, розмір зобов'язань перед банківськими установами та строк їх виконання (квитанції, банківські виписки, платіжні доручення тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), а також строку їх виконання згідно із законом або договором ;
- належним чином заповнені розділи декларацій про майновий стан членів родини боржника, складені у відповідності до положень чинного законодавства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя А.А. Бутирський