вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.01.2025м. ДніпроСправа № 904/3987/23 (202/9961/24)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", м. Київ
до ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення заборгованості за кредитним договором
в межах справи №904/3987/23
за заявою ОСОБА_1 , м. Дніпро
про визнання неплатоспроможним
12.08.2024 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2024 прийнято позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
До суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі №202/9961/24 за позовом ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки Господарським судом Дніпропетровської області розглядається справа про визнання її неплатоспроможною №904/3987/23.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2024 клопотання позивача задоволено. Цивільну справу за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, у якого перебуває справа №904/3987/23 за заявою ОСОБА_1 , м. Дніпро про визнання її неплатоспроможною.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи №202/9961/24 передані до провадження судді Мартинюку С.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровського суду від 12.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
26.11.2024 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого ОСОБА_1 просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є судовим рішенням.
Згідно п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за №1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Вищевказана ухвала господарського суду від 12.11.2023 по справі №904/3987/23 (202/9961/24) була доставлена до Електронного кабінету позивача та відповідача 12.11.2024.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Позиція позивача
09.02.2023 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1153-6073. На виконання зазначених вимог, відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор A9987, для підписання Кредитного договору 1153-6073 від 09.02.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб. Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Відповідач всупереч умовам Кредитного договору не повернув в повному обсязі кредит позивачу, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед позивачем за Кредитним договором. Станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 39 347,61 гривень. Позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 17 027,61 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 22 320,00 гривень. Таким чином враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 4 199,25 грн; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 18 120,75 грн.
Позиція відповідача
Проаналізувавши Паспорт споживчого кредитору та Договір, які є єдиним документом, відповідач зазначає, що даний документ не містить у собі одночасно особистих підписів ОСОБА_1 (споживач) та директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець). Відповідні договори про споживче кредитування можуть укладатись також у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (ч. 1 ст. 7 «Про електронні документи та електронний документообіг»). Згідно п.п. 12, 32 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис. Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (ст. 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не було надано суду доказів у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, які б підтверджували підписання відповідного Договору між боржником та позивачем у вигляді електронного документа із застосуванням електронного підпису, у зв'язку із чим у суду відсутні підстави вважати відповідний Договір укладеним у формі електронного документа.
Враховуючи мораторій на задоволення вимог до боржника ОСОБА_1 , який був введений Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 року відкрито провадження у справі №904/3987/23 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , в позивача відсутні підстави для нарахування відсотків в період з 07.08.2024 по 05.12.2023.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання кредитного договору, погоджений кредитний ліміт, строк користування кредитом, графік погашення кредиту, наявність прострочень.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
09.02.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1153-6073 (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4 800,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 18 календарних днів; промо-ставка становить 1.25% за кожен день користування Кредитом протягом перших 18 (вісімнадцять) календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця.; знижена процентна ставка - 2,50 % в день; стандартна процентна ставка - 3,00 % в день (пункти 2.2., 2.3., 2.4., 4,4., 4.6., 4.8., 10.1 Кредитного договору).
Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 4800.00 (чотири тисячі вісімсот цілих, нуль сотих) гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 09.02.2023 р. (п. 4.1 Кредитного договору).
Згідно п. 4.8. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику.
Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає: 48 000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом 43 200,00 грн. (п. 4.10. Кредитного договору).
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування Кредитом (п. 4.6. Кредитного договору).
Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути отриманий Кредит у будь-який момент.
Підтвердженням отримання з боку відповідача кредитних коштів свідчить наявний в матеріалах справи лист АТ КБ ПриватБанк про перерахування суми кредиту, що здійснювалося за допомогою системи LigPay на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Перерахування грошових коштів здійснено АТ КБ «ПриватБанк» на підставі укладеного договору з позивачем за № 4010 від 02.12.2019.
Таким чином, у листі АТ КБ «ПриватБанк», вищевказаний, зазначено стосовно кредитного договору №1153-6073 від 09.02.2023 (ID платежу, канал, дата видачі, сума, номер договору та номер картки).
Крім того, в матеріалах справи міститься Довідка про перерахування суми кредиту відповідачу у розмірі 4 800,00 грн.
До того ж, в справі міститься копія правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) з викладеними умовами та положеннями, що підписані позичальником електронним підписом ідентифікатором (одноразовим паролем) А99878, а також паспорт споживчого кредиту, інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
Тобто, сторонами погоджено, а відповідач обізнаний, стосовно загальної вартості кредиту для споживача з урахуванням наданого кредиту та процентів за його користування, яку останній повинен повернути.
Встановлено, що відповідач порушила умови кредитного договору, де станом на 25.06.2024, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять 39 347,61 грн, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 4 199,25 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 35 148,36 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка (Інформація) про укладений договір.
В зазначеній Довідці розрахунку відображено нарахування відсотків у відповідності до умов договору, сума боргу на яку нараховувалися відсотки, сплата боргу тощо.
Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 17 027,61 грн за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 22 320,00 грн.
Тому, звертаючись до суду з вказаним позовом, просили стягнути з відповідача прострочену заборгованість за кредитом в сумі 4 199,25 грн та прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 18 120,75 грн, загалом 22 320,00 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1,2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувана електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За змістом ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття З Закону України «Про електронну комерцію»).
Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг Кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрові підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути передані йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше і встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмо форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважаєте таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомого телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважаєте таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16.12.2020 по справі №561/77/19 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19 дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020, проте у цій справі мова йшла про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Проаналізувавши зазначені постанови Верховного Суду, можна дійти висновку, що кредитодавець вправі надати доказ підписання договору, що міститься у іншому документі (ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»), навіть у разі відсутності відображення підпису в договорі. Такі дії є законними та свідчать про волевиявлення сторін на укладення договору, тож за таких обставин у суду немає підстав для визнання електронного кредитного договору недійсним.
Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти відповідно не перераховані відповідачу.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі 127/33824/19.
Так, Клієнт створює заявку на отримання кредиту, отримує дзвінок від співробітника ТОВ «Укр Кредит Фінанс», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID; (BankID - спосіб електронної автентифікації громадян за допомогою їхніх даних в банку, де вони обслуговуються); отримує рішення Кредитора щодо можливості надання кредиту; при позитивному рішенні щодо надання кредиту, Клієнт отримує доступ до «особистого кабінету»; в «особистому кабінеті» Клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту; Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит; (відповідно по Правил надання споживчих кредитів Клієнт повинен володіти відкритим на власне ім'я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; діяти від власного імені, за власним інтересом, не стримувати Кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи (вигодонабувача або бенефіціара)).
Після прийняття Клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений Клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Кредитного договору.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що одноразовий ідентифікатор це - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитора, підписує Кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора; після підписання Кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі направляє екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний Клієнтом (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта); Інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними Клієнтом.
Відповідно Правил надання споживчих кредитів, Клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на Сайті, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в Заявці в якості обов'язкових для заповнення. У Заявці Клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про подальше надання Кредиту Клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних, зазначених під час укладання Договору.
Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору, Відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А9987, для підписання Кредитного договору №1153-6073 від 09.02.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Згідно пунктів 11.1., 11.3., 11.3.1., 11.3.3 Кредитного договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Позичальник підтверджує, що до укладання Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов'язковими для Позичальника.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (п. 1 ст. 530 ЦК України).
Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язанні настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, якою відповідно до ч. 3. ст. 549 ЦК України є пеня.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.
Позичальник зобов'язана, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані їй позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, відповідач підписуючи договір про надання кредитної лінії №1153-6073 від 09.02.2023, погодився з його умовами.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно ч. 3 статті 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 2 статті 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, в порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов'язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.03. 2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
В свою чергу, у відповідності до пункту 6.9 Кредитного договору, відповідач протягом 14 календарних днів з дня ухвалення Договору не відмовився від Договору.
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, визначені умовами кредитного договору та не повернув кредит (тіло кредиту), то позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 4 199,25 грн є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 18 120,75 грн, господарський суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначено, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК України).
Так, за умовами укладеного сторонами Кредитного договору №1153-6073 від 09.02.2023, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 суму кредиту 4 800,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 18 календарних днів; промо-ставка становить 1.25% за кожен день користування Кредитом протягом перших 18 (вісімнадцять) календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця.; знижена процентна ставка - 2,50 % в день; стандартна процентна ставка - 3,00 % в день (пункти 2.2., 2.3., 2.4., 4,4., 4.6., 4.8., 10.1 Кредитного договору).
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування Кредитом (п. 4.6. Кредитного договору).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 05.12.2023 (п. 4.8. Кредитного договору).
Право користування Кредитом за Пільговою процентною ставкою протягом першого Базового періоду надається Позичальнику, якщо про це вказано в п. 10.1 Договору за умови, що Позичальник у повному обсязі сплачує проценти за користування Кредитом, нараховані за Пільговою процентною ставкою не пізніше останнього дня першого Базового періоду. У разі несплати Позичальником у повному обсязі нарахованих за Пільговою процентною ставкою відсотків за користування Кредитом не пізніше останнього дня першого Базового періоду, нарахування процентів за користування Кредитом за перший Базовий період здійснюється за Стандартною процентною ставкою (за виключенням періоду нарахування відсотків за Промо-ставкою, якщо Позичальнику було надано право протягом певного періоду сплачувати проценти за користування Кредитом за Промо-ставкою, оскільки нарахування відсотків за Промо-ставкою здійснюється незалежно від того, чи своєчасно і чи у повному обсязі Позичальник виконав зобов'язання з оплати відсотків, нарахованих за Промо-ставкою). Надалі нарахування відсотків за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою до моменту повного погашення Позичальником заборгованості зі сплати процентів. З моменту повного погашення Позичальником заборгованості зі сплати процентів подальше нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Зниженою процентною ставкою (п. 10.2. Кредитного договору).
Сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами (стаття 1048 ЦК України), отже, обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами.
Суд звертає увагу, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про відкриття кредитної лінії, умовами якого передбачено та встановлено відсотки за користування кредитними коштами, з чим погодився відповідач підписуючи вказаний договір (з усіма його умовами).
До того ж, в правових позиція Верховного Суду зазначено про відсутність підстав для визнання договорів недійсними, зокрема, пунктів договору щодо нарахування процентів за користування кредитом та відсутність порушень зі сторони кредитодавця вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», які укладені відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», що відображено в постановах від 12.01.2022 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 28.04.2021 у справі №234/7160/20, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 18.06.2021 у справі №234/8079/20.
Волевиявлення сторони щодо підписання договору свідчить, що особа, яка погоджується укласти договір, отримала всі необхідні відомості для прийняття рішення про погодження умов договору.
Згідно ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Однак, умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що ним під сумнів не ставиться. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Між тим суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 відкрито провадження по справі №904/3987/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів.
Відповідно до ч.5 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення, припиняється автоматично та забезпечений кредитор отримує право звернути стягнення на предмет забезпечення, у тому числі поза межами справи про банкрутство, після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризації боргів або ухвалу про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зокрема зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (п. 1 ч.2 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно п.1 ч1. ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника.
Зважаючи на вищенаведене та враховуючи те, що 07.08.2023 Господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та введено процедуру реструктуризації боргів боржника з 07.08.2023, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 07.08.2023 господарський суд зазначає, що сума процентів відповідно до Довідки (Інформації) про укладений договір складає 19 904,78 грн. за період з 09.02.2023 по 06.08.2023.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
З огляду на викладене та часткове списання заборгованості з боку позивача Позичальнику за нарахованими процентами, вимоги позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 18 120,75 грн за Кредитним договором №1153-6073 від 09.02.2023 підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями господарського судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення господарських справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №1153-6073 від 09.02.2023 є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 22 320,00 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; ідентифікаційний номер юридичної особи 38548598) заборгованість за кредитним договором №1153-6073 від 09.02.2023 у розмірі 22 320,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Мартинюк