01 січня 2025 року м. Кропивницький
справа № 941/422/24
провадження № 22-ц/4809/410/25
Кропивницький апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Карпенка О. Л. розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Пузін Денис Миколайович на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області (суддя Шаєнко Ю. В.) від 31.10.2024, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 31.10.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1154-2426 від 11.02.2023 року в сумі 47750 (сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, з них: прострочена заборгованість за кредитом - 9625(дев'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок, прострочена заборгованість за процентами - 38125(тридцять вісім тисяч сто двадцять п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Пузін Денис Миколайович оскаржила його в апеляційному порядку, шляхом подання (формування) 13.12.2024 апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду через систему «Електронний суд».
Однак, апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Щодо сплати судового збору
За приписами пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивачем пред'явлено позов, який містить одну вимогу майнового характеру, з ціною позову 47 750,00 грн.
За приписами підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином при поданні позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу апеляційної і касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Тому, при подачі апеляційної скарги на рішення, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Пузін Денис Миколайович слід було сплатити судовий збір у сумі - 4 542, 00 грн (3 028 грн х 150%).
Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи подання 13.12.2024 цієї апеляційної скарги через систему «Електронний суд» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Пузін Денис Миколайович необхідно сплатити судовий збір у сумі - 3 633,60 грн (4 542 грн х 150% х 0,8).
Щодо відстрочення сплати судового збору
Водночас, у прохальній частині поданої апеляційної скарги адвокат Пузін Денис Миколайович клопоче про звільнення від сплати судового зборуна підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Перевіривши докази та дослідивши обставини, на які посилається заявник, суд вважає, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішення у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення (частини 1, 2 статті 136 ЦПК України).
За приписами частини 1 статті 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно частини 2 статті 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у вказаних нормах дій є врахування ним майнового стану заявника.
Вирішення питання щодо відстрочення (розстрочення, звільнення, зменшення розміру) сплати судового збору здійснюється у відповідності до загальних принципів цивільного судочинства, зокрема, принципу змагальності, відповідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з принципом змагальності, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Частиною 1 статті 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачені умови (розмір судового збору у співвідношенні до розміру річного доходу позивача, позивачі та предмет позову), за яких суд враховуючи майновий стан сторони звільняє або розстрочує сплату судового збору, які не є підставами для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами у чіткій відповідності до Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягнення судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересам позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Однак, відповідачем не наведено доводів та не подано беззаперечних доказів на підтвердження заявленого клопотання.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Крім того, безпідставне відстрочення сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Разом з тим, посилання представника відповідачки на статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору суд не бере до уваги, з огляду на таке.
У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»), не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
За основу приймається те, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова «державного мита» замінені словами «судового збору».
Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Водночас положення частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягає застосуванню лише у випадку пред'явлення такого позову безпосередньо споживачем фінансових послуг.
З огляду на викладене, оскільки у вказаній справі ОСОБА_1 є відповідачкою, а не позивачкою, яка звернулась за захистом своїх порушених прав, як споживача, - вказана пільга щодо слати судового збору не застосовується.
Відповідно до статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, згідно якої апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Пузін Денис Миколайович про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області (суддя Шаєнко Ю. В.) від 31.10.2024.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Пузін Денис Миколайович на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області (суддя Шаєнко Ю. В.) від 31.10.2024 залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Пузін Денис Миколайович протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали сплатити судовий збір в розмірі - 3 633,60 грн та надати до Кропивницького апеляційного суду оригінал платіжної інструкції про оплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл/тг м. Кропивн/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA 878999980313151206080011567
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кропивницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 6 ст. 357 ЦПК України.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Олександр КАРПЕНКО