03.01.2025 Суддя Черняк В. Г..
Справа № 644/11616/24
Провадження № 2-з/644/4/25
про забезпечення позову
03 січня 2025 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
судді - Черняка В.Г.,
розглянувши заяву позивача керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотника С.О. про забезпечення позову,-
Позивач керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотник С.О. в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності за територіальною громадою.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборони на відчуження гаражу б/н літ. «Б-1» загальною площею 50 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2037109563101.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова С.Д. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, індексний номер 51264034 від 21.02.2020) за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на гараж б/н площею літ. «Б-1» загальною площею 50 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2037109563101, запис про право власності 35607921) на підставі довідки № 19567 від 17.02.2020 та технічного паспорту від 17.02.2020, виданих ТОВ «ЛІМІНГТОН», тобто за відсутності правовстановлюючих документів як на нерухоме майно, так і на земельну ділянку під цим майном. Документи, надані власником державному реєстратору (приватному реєстратору) не відповідали вимогам законодавства, а отже, не підлягало реєстрації право власності на нерухоме майно. Вказане є порушенням вимог ст.ст. 3, 10, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127. Таким чином, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов'язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю землю. Проте, ОСОБА_2 жодних прав на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на якій збудовано гараж, не набувала, що підтверджується відповідними довідками. На теперішній час власником спірного об'єкту нерухомості є ОСОБА_1 , оскільки гараж б/н літ. «Б-1», загальною площею 50 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 було відчужено ОСОБА_1 по на підставі договорів дарування №700 від 28.02.2020 та № 723 від 02.03.2020 р, які зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 29.02.2020 р. № 51400328 та 02.03.20202 №51422327. Таким чином, земельна ділянка по АДРЕСА_1 , яка зайнята спірним гаражем, використовується самовільно поза волею власника, що порушує інтереси Харківської міської територіальної громади.
Предметом даного спору є визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна - гараж та скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на спірний гараж з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зобов'язання останнього передати Харківськійміській територіальній громаді в особі Харківської міської ради гараж б/н літ «Б-1» загальною площею 50 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Метою забезпечення позову у даному випадку є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та забезпечення можливості реального виконання рішення суду.
У свою чергу, у разі невжиття заходів забезпечення позову та допущення відчуження нерухомого майна до розгляду справи по суті, поновлення порушеного права позивача у такому випадку буде неможливим без нових звернень до суду.
Тобто, фактично вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.
У разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, останнє може в подальшому бути відчужене іншим особам, в результаті чого буде знівельоване значення судового рішення у даній цивільній справі, що у випадку задоволення позову зумовить необхідність повторного звернення до суду з метою повернення такого майна.
Судом встановлено, що в проваджені суду перебуває цивільна справа за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотник С.О. в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності за територіальною громадою.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв по забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, суд бере до уваги і висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 про те, що у разі звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Так, у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом оспорюваних правочинів, останнє може в подальшому бути відчужене іншим особам, в результаті чого буде знівельоване значення судового рішення у даній цивільній справі, що у випадку задоволення позову зумовить необхідність повторного звернення до суду з метою повернення такого майна.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотника С.О. про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами. Разом з цим, існують підстави вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення не має.
Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України, примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153, 157, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотника С.О. про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) заборони на відчуження гаражу б/н літ. «Б-1» загальною площею 50 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2037109563101, запис про право власності 35607921).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення до виконання - три роки.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: В.Г. Черняк