Справа № 405/8893/24
Провадження №2/405/1818/24
06 січня 2025 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по цивільній справі № 405/8893/24 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 про визнання незаконною бездіяльності державного нотаріуса,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м.Кіровограда з зазначеним позовом, який сформований 31.12.2024 в системі «Електронний суд», в якому просила визнати незаконною бездіяльність державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори №1, яка полягає в тому, що 10 січня 2022 року державний нотаріус не надав їй (позивачу) належним чином постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку даної земельної ділянки, кадастровий номер 3525584800:02:000:0129, після смерті матері ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , на заяву про видачу такого спадкового свідоцтва, спадщину якої прийняла в установленому порядку за місцем відкриття спадщини за власною заявою про прийняття спадщини від 25.11.2014 року за №1122 у даного державного нотаріуса, який не відмовив їй належним чином у вчиненні таких нотаріальних дій з тих підстав, з яких відмовив іншим спадкоємцям ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені таких самих нотаріальних дій після смерті ОСОБА_2 , з підстав, встановлених в мотивувальній частині постанови державного нотаріуса Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №1 Бикова С.Є. від 27.05.2017 року за №609/02-31, встановлені як об'єктивні обставини спадкової справи матері ОСОБА_2 №489/2014 від 25.11.2014 року, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору в сумі 1211, 20 грн. за подання до суду даної позовної заяви немайнового характеру до ухвалення рішення у справі по суті, який не має змоги сплатити у зв'язку з її важким майновим станом через відсутність власних доходів за попередній звітний період 2023 року в умовах введення воєнного стану в Україні.
Дослідивши зміст клопотання позивача, та документи, додані до клопотання, вважаю, що клопотання про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
При цьому, відзначається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який містить позовну вимогу немайнового характеру про визнання незаконною бездіяльності державного нотаріуса.
Відповідно до частини 1 статті 4, підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Таким чином, на момент подачі позовної заяви судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру про визнання незаконною бездіяльності державного нотаріуса складає 1 211,20 гривень (ставка судового збору для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2024 року, який становить 3028 грн.), при цьому, враховуючи, що заява по суті справи сформована в системі «Електронний суд», та враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, при подачі позову до суду необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп.
В свою чергу, згідно з частинами 1, 3 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовані статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»), «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
При цьому, з документів, наданих позивачем ОСОБА_1 до клопотання про відстрочення сплати судового збору, судом встановлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована в ГУ ДПС у Кіровоградській області (Благовіщенський р-н) відповідно до Відомостей з Державного реєстру - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року (дата формування відповіді на запит 20.12.2024) будь-яких доходів не отримувала.
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши зміст наведених позивачем доводів, приймаючи до уваги, що клопотання про відстрочення (відтермінування в часі) сплати судового збору, забезпечує належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ з одного боку та інтересами позивача щодо можливості доступу до суду в частині права на оскарження, гарантованого статтею 129 Конституції України, суд вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового зборуз підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" підлягає задоволенню шляхом відстрочення сплати судового збору в сумі 968 грн. 96 коп. за подання до суду позовної заяви немайнового характеру про визнання незаконною бездіяльності державного нотаріуса незаконною, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Керуючись ст. ст. 136, 177, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», -
Клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по цивільній справі № 405/8893/24 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 про визнання незаконною бездіяльності державного нотаріуса, - задовольнити.
Відстрочити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплату судового збору в сумі 968 грн. 96 коп., за подання до суду позовної заяви немайнового характеру до Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 про визнання незаконною бездіяльності державного нотаріуса, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова