Справа № 346/5347/24
Провадження № 1-в/346/13/25
03 січня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника адміністрації колонії ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання начальника державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» про звільнення від покарання та пом'якшення покарання на підставі ч.ч. 2,3 ст. 74 КК України засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Виноград Закарпатської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-21.05.2019 Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75,104 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
-07.04.2021 Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.3 ст.185,ч.2 ст.304, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
засудженого 03.11.2022 Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяць позбавлення волі,-
01.10.2024 року адміністрація ДУ «Коломийська виправна колонія (№ 41)» звернулася до суду із вказаним клопотанням, у якому посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Оскільки Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року (набув чинності 09.08.2024 року), збільшені межі застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, зокрема викрадення чужого майна, шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрата, вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ОСОБА_5 вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2022 засуджений за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяці позбавлення волі за крадіжку чужого майна на суму 400 грн.
Тому, враховуючи вищенаведене, просить вирішити питання щодо приведення вироку відносно засудженого ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ.
В судовому засіданні представник колонії клопотання підтримав, просить його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 просить клопотання задовольнити.
Прокурор проти задоволенні клопотання колонії не заперечувала.
Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали, надані в обґрунтування клопотання, дійшов наступних висновків.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання у ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» .
Так, ОСОБА_5 засуджений вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2022 року за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів до покарання за цим вироком частково приєднане невідбуте покарання, призначене вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021 року та остаточно призначене покарання у виді 5 років 1 місяці позбавлення волі. Строк відбуття покарання визначено рахувати з дня приведення вироку до виконання. Вирок набрав законної сили 06.12.2022 року.
Відповідно до вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021 року ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст.185,ч.2 ст.304, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднане невідбута частина покарання, призначене вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2019 року та остаточно призначене покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі. Строк відбуття покарання визначено рахувати з дня приведення вироку до виконання. Вирок набрав законної сили 29.08.2023 року.
Відповідно до вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2019 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75,104 КК України звільнений від відбування покарання умовно з іспитовим строком в 2 роки. Вирок набрав законної сили 21.06.2019 року
Зі змісту вказаних вироків вбачається, що ОСОБА_5 засуджений за заволодіння чужим майном - крадіжка, вчинені:
-21.12.2018 року на суму 2450 грн. (ч.2 ст.185 КК України, вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2019 року),
-15.02.2019 року на суму 5327 грн. (ч.3 ст.185 КК України, вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021 року),
-17.04.2020 року на суму 900 грн. ( ч.2 ст.185 КК України, вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021 року),
-30.11.2020 року на суму 400 грн. (ч.2 ст.185 КК України, вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2022 року).
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Верховний Суд у постанові від 23 травня 2023 року у справі № 940/225/21 вказав, що для відмежування таємного викрадення чужого майна (крадіжки) як кримінального проступку від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, яке є адміністративним правопорушенням (ст. 51 КУпАП), вирішальною є вартість викраденого майна.
При цьому вартість чужого майна, яка вважається дрібною, встановлюється у ст. 51 КУпАП, а не в Особливій частині КК України. Тобто, без застосування норм статті 51 КУпАП неможливо визначити кримінальну протиправність діяння, яке має ознаки крадіжки, а отже норми статті 51 КУпАП є невід'ємною складовою законодавства України про кримінальну відповідальність в аспекті застосування статтей 185 та 190 КК України.
Відповідно до ч.6 ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Отже, після набрання чинності Закону України №3886-ІХ дрібним викраденням чужого майна вважається, зокрема, крадіжка, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), шахрайство, привласнення або розтрату настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Вказане узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З огляду на наведене суд вважає необхідним застосувати у даній справі зворотну дію у часі Закону України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Так, судом встановлено, що станом на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021року, а саме станом на 17.04.2020 два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становило 2102 грн., в той час як вартість викраденого ним майна за вказаним епізодом складає 900 грн., що виключає кримінальну відповідальність за це діяння.
Станом на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2022, а саме станом на 30.11.2020 два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становило 2102 грн., в той час як вартість викраденого ним майна за вказаним епізодом складає 400 грн., що виключає кримінальну відповідальність за це діяння.
За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом №3886-ІХ, на підставі ст. 5 та ч.2 ст.74 КК України, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_5 від покарання за ч.2 ст.185 КК, призначеного за вказаними вироками.
Разом з цим, суд вважає за потрібне зазначити, наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений за заволодіння чужим майном 21.12.2018 року на суму 2450 грн. (ч.2 ст.185 КК України, вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2019 року), 15.02.2019 року на суму 5327грн. (ч.3 ст.185 КК України, вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021 року), що перевищує встановлені на час вчинення цих крадіжок два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а тому не вважаються дрібним викраденням чужого майна, караність таких діянь не усунута Законом №3886-ІХ.
Отже, вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2022 року підлягає приведенню до відповідності з чинним законодавством, а ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного за цим вироком покарання за ч.2 ст.185 КК, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Крім того, вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021 року підлягає приведенню до відповідності з чинним законодавством, а ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного за цим вироком покарання за ч.2 ст.185 КК, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Разом з цим, на даний час ОСОБА_5 вважається таким, що засуджений вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.304, ч.2 ст.289, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднане невідбута частина покарання, призначене вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2019 року та остаточно призначене покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі.
З протоколу затримання особи вбачається, що 27.12.2022 року ОСОБА_5 затримано у зв'язку з виконанням вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2022 року.
Тому саме з дати затримання ОСОБА_5 необхідно рахувати строк відбування покарання.
На підставі ст.5, ч.2 ст.74 КК України,Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.336, 537,539 КПК України, суд,-
Клопотання задовольнити.
Привести у відповідність чинному законодавству вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2022 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03.11.2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Привести у відповідність чинному законодавству вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2021 року за ч.3 ст.185,ч.2 ст.304, ч.2 ст.289, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2019 року та остаточно визначити покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання, тобто з 27.12.2022 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя : ОСОБА_1