Справа № 544/2996/24
пров. № 1-кп/544/61/2025
Номер рядка звіту 55
03 січня 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не працює, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
за ч.1 ст.162, ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 152 КК України,
24 грудня 2024 року до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшло кримінальне провадження №12024170580000447 від 23.10.2024 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч .1 ст.162, ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 152 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 . Зазначає, що ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 08.11.2024 (провадження № 1-кс/554/416/2024) ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.01.2025 включно. Підстав для зміни застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням свободи, наразі не вбачається, оскільки, відповідно до ст. 177 КПК України існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню наступним чином: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст.152 КК України, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, та який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.162 КК України, а тому з урахуванням положень п.2 ч.1 ст.178 КПК України виникає обґрунтоване припущення про можливе ухилення (переховування) ОСОБА_4 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім цього, враховуючи що ОСОБА_4 не має реєстрації, його рідні мешкають в м.Миколаїв, що прямо свідчить про те, що останній може взагалі покинути територію Полтавської області, оскільки жодним чином не прив'язаний та не обтяжений на цій території. Потерпіла ОСОБА_6 та інші свідки у кримінальному провадженні своїми показами викривають злочинну діяльність підозрюваного ОСОБА_4 , а тому, без застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній зможе впливати на потерпілу та свідків. ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, постійного заробітку не має, засобів для існування не має, соціальних зв'язків у суспільстві не має, а тому без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може вчиняти інші кримінальні правопорушення, або ж продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 неможливо з наступних причин: особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків. Враховуючи тяжкість злочину, репутацію ОСОБА_4 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, веде асоціальний спосіб життя, не має міцних соціальних зв'язків, враховуючи потерпілу особу, вимагається постійний контроль за поведінкою обвинуваченого, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою ; особиста порука - на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 ; застава -прокурору не надходили заяви або клопотання від обвинуваченого, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Крім цього, злочин вчинений із застосуванням насильства, а тому застосування до підозрюваного запобіжного заходу вигляді застави є неможливим.
Домашній арешт неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків. Також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки підозрюваний не має реєстрації, мешкає в будинку, який йому не належить, може залишити фактичне місце проживання, оскільки його рідні мешкають в м. Миколаїв.
Тому прокурор просив продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_7 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З'ясувавши думку учасників провадження щодо заявленого клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, вивчивши матеріали провадження у межах заявленого клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 08.11.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 06.01.2025.
Відповідно до ст.199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень судом перевірялася під час обрання запобіжного заходу. При розгляді вище вказаного клопотання суд не з'ясовує обставини вчинення кримінального правопорушення та не перевіряє їх дослідженням доказів, оскільки вказане є недопустимим на даній стадії судового провадження з огляду на принципи змагальності та диспозитивності кримінального судочинства. Суд лише визначає на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) обвинуваченого (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування тощо). Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Суд погоджується з доводами прокурора, що переховуватися від суду обвинуваченого може спонукати тяжкість можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Обвинувачений веде асоціальний спосіб життя, не має постійного місця реєстрації, його рідні мешкають в м. Миколаїв, що може свідчити про те, що останній може покинути територію Полтавської області, оскільки жодним чином не прив'язаний та не обтяжений соціальними зв'язками на цій території.
Тому суд приходить висновку, що вищезазначені обставини дають підстави вважати, що існує ризик можливості обвинуваченого переховуватись від суду.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілу та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність вказаних ризиків суд уважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, є реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачуються, та пов'язаними із цим негативними для обвинуваченого наслідками.
Прокурором обґрунтовано доведено неможливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів з огляду на характер вчиненого, репутацію ОСОБА_4 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, веде асоціальний спосіб життя, не має міцних соціальних зв'язків, відсутність звернень про взяття обвинуваченого на поруки або внесення за нього застави, а також необхідності постійного візуального контролю, доведені ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, їм не можливо запобігти більш м'якими запобіжними заходами.
Суд приходить до висновку, що тільки такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк шістдесят днів, зважаючи на складність кримінального провадження з метою надання достатньо часу для судового розгляду відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 КПК України та виконання вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, тобто до 03.03.2025 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 183, 193,199, 314 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою- задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , який утримується в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)», строком на 60 днів, який обчислюється з дня постановлення даної ухвали 03.01.2025, і діє до 03.03.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення їм копії даної ухвали.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1