Справа № 357/18801/24
Провадження № 2/357/255/25
про передачу цивільної справи за підсудністю
06 січня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О. А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих покупцеві внаслідок вилучення предмету договору купівлі-продажу (земельної ділянки),-
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ярошенка Дмитра Валерійовича звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих покупцеві внаслідок вилучення предмету договору купівлі-продажу (земельної ділянки) у розмірі 6760000,00 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
Дослідивши матеріали справи в порядку вирішення питання про відкриття провадження суд вважає, що справа підлягає направленню за підсудністю, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.
Частиною 1 ст.30 ЦПК України передбачено виключну підсудність. Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 23.04.2019 між нею та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 52,0 га з кадастровим номером 3224080300:03:004:0033 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області. За рішенням Сквирського районного суду Київської області у справі №376/2452/20, частково залишеним у силі постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 у даній справі, з володіння ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Пасіка» витребувана земельна ділянка площею 50,0 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3224080300:03:004:0033. Позивачка, посилаючись на ст. 22, ст. 623 та ст. 661 Цивільного кодексу України просить стягнути з ОСОБА_2 кошти у розмірі 6760000,00 грн., що відповідають ринковій вартості витребуваної у неї земельної ділянки.
При вирішенні питання підсудності цієї позовної заяви слід врахувати висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду викладений у постанові від 10.10.2019 у справі №61-14226св19 про те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування процесуальних норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у постановах від 25 лютого 2018 року та від 11 липня 2019 року у справах №201/12876/17 та №426/7217/18 зробив висновок про те, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, - це позови, пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому всі позови у спорах, які є наслідком правовідносин, пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року у справі №910/10647/18 дійшла, зокрема, таких висновків: - нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; - виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
У даному випадку спір стосується обов'язку продавця відшкодувати завдані збитки покупцеві на підставі ст.661 ЦК України - внаслідок вилучення предмету договору купівлі-продажу (земельної ділянки). Тобто даний спір стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном - земельною ділянкою, що розташована на території Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області.
Відповідно до ст.125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Відповідно до ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності) іншого суду.
Відповідно до пункту 10 частини 1 Постанови Верховної ради України «Про утворення і ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX у Київській області утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 10 частини 3 вказаної Постанови ліквідовано у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.
Разом з тим, згідно з пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Земельна ділянка з приводу якої виник позов знаходиться на території Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області, на яку розповсюджується юрисдикція Сквирського районного суду Київської області, оскільки, вказаний населений пункт знаходився у межах територіальної юрисдикції даного суду до утворення (ліквідації) районів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих покупцеві внаслідок вилучення предмету договору купівлі-продажу (земельної ділянки) не підсудна Білоцерківському міськрайонного суду Київської області та підлягає передачі за належною підсудністю до Сквирського районного суду Київської області.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 30, 31, 32 ЦПК України, суд -
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих покупцеві внаслідок вилучення предмету договору купівлі-продажу (земельної ділянки) передати за належною підсудністю до Сквирського районного суду Київської області (місцезнаходження: вулиця Громова, будинок 7 А, місто Сквира, Київська область, 09001).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду
Київської області Олена СОМОК