Справа № 355/2471/24
Провадження № 3/355/51/25
06 січня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді Цирулевської М.В.
розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Відділу поліції №1 (смт. Баришівка) Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
25 грудня 2024 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2024 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М.В.
Судове засідання у даній справі призначено на 27.12.2024 на 14:00 год. Були здійснені виклики (телефонограми) ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та ОСОБА_2 як потерпілої особи.
У судове засідання 27.12.2024 з'явився ОСОБА_1 , надавши пояснення по суті справи. Крім того, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, було заявлено клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні та виклик потерпілої особи в наступне судове засідання. Означене клопотання задоволено судом, оголошено перерву в судовому засіданні на 06.01.2025, викликано ОСОБА_2 як потерпілу особу.
У судове засідання 06.01.2025 з'явилися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надали пояснення по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, вислухавши осіб, які з'явилися у судове засідання, суддя зазначає та виснує таке.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 201538 від 20.12.2024 ОСОБА_1 20.12.2024 протягом дня, за адресою: АДРЕСА_1 , ображав нецензурною лайкою свою матір, гр. ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
По даному факту працівниками поліції відносно ОСОБА_1 складений означений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - у судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що конфліктна ситуація було спровокована матір'ю, ОСОБА_2 , яка забрала гроші, отримані ним з підробітку. Зазначив, що психологічного насильства не вчиняв, у них з матір'ю виникла обопільна сварка, мати також ображала його.
Потерпіла особа - ОСОБА_2 - у судовому засіданні підтвердила, що 20.12.2024 між нею та сином виникла конфліктна ситуація, причиною якої було те, що син не зміг знайти у будинку грошові кошти, отримані напередодні з підробітку. ОСОБА_1 звинуватив потерпілу особу в тому, що це вона забрала його гроші. На що ОСОБА_2 образилася та почала звинувачувати сина, пригадуючи попередні образи. Відбулася сварка між нею та сином. Наразі вони із сином помирилися, а потерпіла жалкує, що викликала працівників поліції. Якихось погроз, залякувань, дій щодо позбавлення її житла зі сторони сина не було.
За приписами ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування передбачена статтею 1732 КУпАП.
За частиною першою статті 1732 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суд зауважує, що статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
За обставинами цієї справи, стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складено протокол про адміністративне правопорушення щодо вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі також Закон) передбачено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Статтею 3 означеного Закону передбачено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Разом з тим, під час судового розгляду обставин того, що у конфліктній ситуації, у розумінні ст. 1 Закону, зі сторони особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дій, які б підпадали під поняття психологічне насильство, не встановлено.
Судом не встановлено також, що у цілому конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдала шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд може лише констатувати, що на час події взаєморозуміння між сином та матір'ю було відсутнє. Конфлікти для членів сім'ї не є винятковим явищем, однак не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.
Водночас, конфлікт - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Це ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони
Щоб подолати конфліктну ситуацію, слід знайти першопричину її зародження, визначити сфери, обставини і рівень; проаналізувати власні почуття та емоції щодо конфлікту; зрозуміти глибинні інтереси кожного учасника конфлікту; обрати оптимальну модель поведінки; запропонувати ідеї щодо вирішення конфлікту, які задовольняють усі сторони; обрати правильне рішення та реалізувати його.
Врегульовувати конфліктні ситуації в родині у порядку норм КУпАП не є компетенцією суду, оскільки не кожен конфлікт є домашнім насильством.
Окремо суд зауважує, що нецензурні висловлювання під час сварки не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
За таких умов, на думку суду, на цьому етапі, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ст. 173-2 КУпАП, а саме учиненні домашнього насильства психологічного характеру є сумнівною, що є не прийнятним, та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», а тому оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА