Справа № 275/1378/24
06 січня 2025 року селище Брусилів Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду Брусилівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження №12024060420000447 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Брусилів Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
01.03.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 01.03.2024 у справі №275/249/24, яка вступила в законну силу 12.03.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 рік.
В подальшому ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, щодо позбавлення права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.
Так, 31.03.2024 ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду від 01.03.2024 у справі №275/249/24 якою його позбавлено права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, о 01 годині 03 хвилин на 87 км автодороги "Київ-Чоп", керував транспортним автомобілем марки "ГАЗ 24" державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, за що постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 28.05.2024 у справі № 289/874/24, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років.
В подальшому, 27.06.2024 року ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, діючи умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, о 04 годині 30 хвилин на автодорозі Н-03 Житомир- Чернівці, 5 км.+400 м., керував транспортним засобом, а саме автомобілем "Mercedes-Benz" державний номерний знак НОМЕР_2 , за що постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 01.08.2024 у справі № 278/3795/24, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40800 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 7 років.
Крім цього, 09.07.2024 року ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, діючи умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, о 18 годині 54 хвилин в селищі Брусилів, по вулиці Шевченка, Брусилівської ОТГ, Житомирського району, Житомирської області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем "ВАЗ-2107" державний номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння, за що постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 28.08.2024 у справі № 275/849/24, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП та постановою суду на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років.
Незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили, 16.09.2024 о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_5 керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки "ВАЗ -2107" державний номерний знак НОМЕР_3 по вулиці Морозівська в селищі Брусилів Брусилівської ОТГ Житомирського району Житомирської області, де був зупинений працівниками поліції сектору превентивної діяльності № 1 відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області за керування вказаним транспортним засобом з непристебнутим паском безпеки, тим самим умисно не виконав постанови Брусилівського районного суду Житомирської області, якими його позбавлено права керування транспортним засобом.
Дії ОСОБА_5 були об'єднані єдиним злочинним умислом і в своїй сукупності складають єдиний злочин.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст. 382 КК України - як умисні дії, що виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
27 грудня 2024року між начальником Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024060420000447 з одного боку, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_4 з іншого боку, на підставі ст. ст. 52,468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою прокурор та підозрюваний ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст.382 КК України, підозрюваний зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджені вид і розмір покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме позбавлення волі строком на 1 (один ) рік, із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку.
Вказана угода про визнання винуватості направлена до суду разом із обвинувальним актом.
У підготовчому судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнає свою вину та підтверджує обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаюється у скоєному.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджений в угоді вид і розмір покарання. Одночасно просила вирішити питання про речові докази.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
На підставі пояснень учасників кримінального провадження суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено, зокрема, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 згідно вимог статті 12 КК України є нетяжким злочином.
Встановлено, що угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України, відсутністні підстави для відмови в затвердженні укладеної угоди, викладені в ч. 7 ст. 474 КПК України.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який має постійне місце проживання, характеризується за місцем проживання задовільно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Узгоджена угодою міра покарання для обвинуваченого у виді позбавлення волі встановлена в межах санкцій ч.1 ст.382 КК України з урахуванням даних, які характеризують особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшує його покарання.
Оскільки вказані умови угоди про визнання винуватості повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін, або інших осіб, відсутня неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, а також не встановлено відсутності фактичних підстав для визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості у підготовчому судовому засіданні та призначення обвинуваченому ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання, тобто у виді позбавлення волі строком на один рік з випробуванням, з іспитовим строком.
При цьому суд вважає, що саме таке покарання, призначене судом обвинуваченому ОСОБА_5 буде відповідати принципам та цілям призначення покарання і буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КК України.
Керуючись ст. ст. 314, 369, 370, 373-374, 394,474-476 КПК України,суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 грудня 2024 року, укладену між начальником Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024060420000447.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази :
- рішення судів, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- автомобіль марки " ВАЗ 2107" д.н.з. НОМЕР_4 - залишити в користуванні власника.
На вирок може бути подана апеляційна скарга, з урахуванням вимог, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1