Справа №295/9752/22
1-кп/295/47/25
06.01.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12022060400001350 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, особи з інвалідністю 3-ї групи, проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України,
встановив:
В судовому засіданні прокурор підтримав письмове клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому на строк 60 днів від 02.01.2025 та просив його задовольнити, оскільки відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , а також посилаючись на те, що є ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, а саме обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Сторона захисту в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора. Захисник - адвокат ОСОБА_5 просила змінити застосований обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 3-ї групи, потребує лікування, має міцні соціальні зв'язки, сім'ю та місце проживання.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.07.2022 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.11.2024 до 06.01.2025 (включно).
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 не суперечитиме правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішенні «Свершов проти України» від 27.11.2008, оскільки виключно такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких останній обвинувачується, одне із яких - умисний особливо тяжкий злочин, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, характер кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , що останній раніше не судимий, згідно ст. 89 КК України, має постійне місце проживання, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання та продовження обвинуваченому такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, існують та дають достатні підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду. Разом з тим, суд враховує те, що потерпілий часто перебуває в домоволодінні, яке знаходиться поруч біля місця проживання ОСОБА_4 .
За таких обставин, суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, згідно положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, доводи сторони захисту не є такими, що беззаперечно можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, тому суд не може покласти їх в основу свого рішення.
Окрім того, в судовому засіданні прокурор підтримав письмове клопотання про проведення додаткової судово-балістичної експертизи та просив його задовольнити, обґрунтовуючи тим, що в ході проведення судового розгляду, після допиту судового експерта ОСОБА_6 у судовому засіданні 04.12.2024, виникла обґрунтована необхідність у проведенні експертами Житомирського НДЕКЦ МВС України додаткової судово-балістичної експертизи, для проведення якої необхідні спеціальні знання, з метою з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обвинувачений та захисник заперечували щодо даного клопотання прокурора. При цьому зазначили, що якщо суд прийде до висновку про необхідність призначення додаткової судово-балістичної експертизи, то слід включити ті питання, які були вказані в клопотанні захисника від 08.11.2024 та слід призначити комплексну судово - медичну та судово - балістичну експертизу, яку доручити Бюро СМЕ м. Києва.
Прокурор щодо призначення комплексної експертизи заперечив.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та клопотання прокурора про проведення додаткової судово-балістичної експертизи від 02.01.2025, доводи експерта ОСОБА_7 наданні суду в судовому засіданні 04.12.2024 року, суд вважає, що вказане клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Додаткова експертиза - це експертиза, що призначається у випадку, коли висновки первинної експертизи того самого роду, виду та підвиду неповні або незрозумілі. Додаткова експертиза виконується з метою вирішення нових питань шляхом дослідження об'єктів, які вже досліджувалися під час первинної експертизи, іноді із залученням додаткових матеріалів.
Враховуючи те, що запропоновані прокурором питання не були з'ясовані під час проведення досудового розслідування, що вони мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, а для їх з'ясування необхідні спеціальні знання, слід призначити вказану експертизу, на розгляд якої поставити запропоновані прокурором та частково захисником питання, проведення якої доручити експертам Житомирського НДЕКЦ МВС України.
В проведенні комплексної судово - медичну та судово - балістичну експертизи слід відмовити за безпідставністю. То того ж, 16.08.2024 року ухвалою суду в її призначенні вже було відмовлено.
Керуючись, ст.ст. 177, 183, 184, 331, 332, 242, 350 КПК України,
постановив:
Продовжити ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 03.03.2025 (включно).
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про проведення додаткової судово-балістичної експертизи задовольнити.
В кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України призначити додаткову судово-балістичну експертизу, проведення якої доручити експертам Житомирського НДЕКЦ МВС України (вул. Старий бульвар, 18, м. Житомир, 10008, тел. (0412)-447 447).
Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
На вирішення експертам поставити наступні запитання:
1. Чи міг відбутись постріл із наданого на дослідження саморобного пристрою (вогнепального) на основі конструкції «Мосіна» при умові падіння особи, яка його тримає у правій руці на правий бік з висоти власного зросту та удару при падінні ліктем руки, у якій знаходиться заряджена та підготовлена до стрільби зброя, об землю без натискання на курок?
2. Чи можливо здійснити постріл із наданого на дослідження саморобного пристрою (вогнепального) на основі конструкції «Мосіна», утримуючи його в одній руці, підготовленим до стрільби, шляхом натискання на курок?
3. Чи потребує здійснення пострілу із наданого на дослідження саморобного пристрою (вогнепального) на основі конструкції «Мосіна» прикладання сили? Якщо так, якої сили необхідно прикласти для того, щоб відбувся постріл?
4. Чи є можливим повторний постріл із наданого на дослідження саморобного пристрою (вогнепального) на основі конструкції «Мосіна», при умові наявності набоїв у патроннику? Якщо так, які дії для цього необхідно вчинити та яку кількість часу вони потребують?
5. Які чинники або дії могли вплинути, щоб із саморобного пристрою (вогнепального) на основі конструкції «Мосіна» у наслідок відпилювання бойка ударника зміг статися постріл?
6. Чи міг потерпілий в момент боротьби з обвинуваченим власними рухами під час того як схопився за саморобний пристрій (вогнепальний) на основі конструкції «Мосіна» нажати на спусковий гачок та здійснити постріл в результаті чого отримав тілесні ушкодження?
7. Чи міг відбутися постріл під час падіння саморобного пристрою (вогнепального) на основі конструкції «Мосіна» на тверду поверхню без натискання на спусковий гачок?
8. Чи міг відбутися постріл від удару ліктем руки в який був саморобний пристрій (вогнепальний) на основі конструкції «Мосіна» об тверду поверхню?
Експертам для проведення дослідження направити матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , в яких наявні: протокол огляду місця події від 20.07.2022; протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 від 28.07.2022; протокол проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_4 від 05.09.2022, які можливо використовувати під час проведення експертизи та інші необхідні матеріали.
Зобов'язати прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_9 надати експерту для дослідження речовий доказ - саморобний пристрій (вогнепальний) на основі конструкції «Мосіна», опечатаний згідно правил пакування, який знаходиться в органі досудового розслідування на зберіганні.
В проведенні комплексної судово - медичну та судово - балістичну експертизу відмовити
Додаткову судово-балістичну експертизу провести експертам при можливості до наступної дати судового засідання 24.02.2025 року на 15 год. У випадку не можливості провести її до 24.02.2025 року письмово повідомити суд.
Ухвала в частині продовження тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1