Справа № 650/4612/24
провадження № 1-кс/650/20/25
03 січня 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024231090001956 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , 2020 р.н., зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який в силу статті 89 КК України раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного, межах строку досудового розслідування тобто до 21 лютого 2025 року включно. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.
Вказуючи про необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий зазначив про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, запобігти яким неможливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів слідчий обґрунтував неможливістю такими заходами запобігти встановленим ризикам.
На судовому засіданні прокурор наполягав на обґрунтованості клопотання слідчого, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного тримання під вартою та не обрання щодо нього іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні підозрюваний заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як надто суворого, вказуючи про достатність застосування до нього домашнього арешту, за місцем його проживання де він постійно мешкає разом із дружиною, повнолітньою та малолітньою дітьми. Зазначив, що він не знав, що здійснюється крадіжка, оскільки його запросили допомоги військовим.
На судовому засіданні захисник заперечив проти обрання стосовно підозрюваного запропонованого прокурором запобіжного заходу вказавши про достатність для запобігання встановлених ризиків застосуванням до нього домашнього арешту.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України .
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною третьою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024231090001956 від 21.09.2024 року, повідомленням про підозру від 02 січня 2025 року, яке було вручене йому 02 січня 2025 року.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він 20.09.2024 року, близько 23.00 год., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом заїзду, через незачинені ворота, на невстановленому досудовому слідству автомобілі марки «Nissan», моделі «Navara», чорного кольору, без вантажної платформи, з малюнком білого кольору на склі задньої лівої дверці, у вигляді «голови Пітбуля» з причепом та автомобілі марки «Mitsubishi», моделі «L200», з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_1 » з автомобільним причепом № НОМЕР_2 , проникли на територію ПП «Приорітет-1», розташовану за адресою: Херсонська область, Бериславський район, м. Берислав вул. Губайдуліна, 1, після чого, діючи за попередньою змовою з охоронцем даного підприємства, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період часу з 23.00 год. 20.09.2024 по 13.00 год. 21.09.2024, в умовах дії воєнного стану, введеного в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом пошкодження та розбирання трансформатору ТМРУ 2000/10 (ТМПУ 1000 кВА 6/0,22/0,23 кВ 74,3/867/3000 А, 1988 р.в.), який знаходився на першій площадці підприємства, здійснили з нього крадіжку 2-х мідних котушок та мідних обмотувальних стрічок, загальною вагою брухту кольорових металів (міді) - 1420 кг., які погрузивши до вантажної платформи автомобіля марки «Mitsubishi», моделі «L200», з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_1 » та прикріпленого до нього причепу з номером « НОМЕР_2 » вивезли з території ПП «Приоритет-1» в напрямку с. Новорайськ Бериславського району Херсонської області, тобто обернули вказане майно на свою користь та розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили ПП «Приорітет-1» майнову шкоду на суму 326600,0 гривень.
Таким, чином ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Обґрунтованість підозри підтверджується:
- повідомленням про вчинення злочину від 21.09.2024 (ЄО 8637)
- протоколом огляду місця події від 21.09.2024 року, який проведено за адресою: АДРЕСА_2 , де зафіксовано місце вчинення злочину;
- протоколом огляду місця події від 21.09.2024 року, який проведено за адресою: АДРЕСА_3 , де зафіксовано предмет злочину та знаряддя його вчинення;
- право установчими документами ПП «Приорітет-1»;
- показами свідка ОСОБА_8 від 21.09.2024;
- показами свідка ОСОБА_12 від 21.09.2024;
- показами свідка ОСОБА_13 від 21.09.2024;
- показами свідка ОСОБА_14 від 21.09.2024;
- показами свідка ОСОБА_15 від 27.11.2024;
- показами свідка ОСОБА_16 від 23.10.2024;
- показами свідка ОСОБА_17 від 23.10.2024;
- показами свідка ОСОБА_18 від 24.10.2024;
- показами свідка ОСОБА_19 від 24.10.2024;
- показами свідка ОСОБА_20 від 26.09.2024;
- показами свідка ОСОБА_21 від 30.09.2024;
- показам свідка ОСОБА_22 від 04.10.2024;
- пред'явленням особи до впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_22 від 04.10.2024;
- показами свідка ОСОБА_23 від 05.10.2024;
- показами свідка ОСОБА_24 від 05.10.2024;
- протоколом огляду оптичного диску від 07.10.2024, де оглянуто відеозаписи з БПЛА з місця події від 21.09.2024 року;
- протоколом огляду оптичного диску від 07.10.2024, де оглянуто відеозаписи з нагрудних камер поліцейських від 21.09.2024 року;
- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 від 11.12.2024;
- показами підозрюваного ОСОБА_11 від 11.12.2024;
- пред'явленням особи до впізнання за фотознімками за участі свідка підозрюваного ОСОБА_11 від 11.12.2024 року (останній впізнав ОСОБА_25 );
- пред'явленням особи до впізнання за фотознімками за участі свідка підозрюваного ОСОБА_11 від 11.12.2024 року (останній впізнав ОСОБА_26 );
- пред'явленням особи до впізнання за фотознімками за участі свідка підозрюваного ОСОБА_11 від 11.12.2024 року (останній впізнав ОСОБА_27 );
- пред'явленням особи до впізнання за фотознімками за участі свідка підозрюваного ОСОБА_11 від 11.12.2024 року (останній впізнав ОСОБА_28 );
- висновком експерта №4491 від 22.09.2024;
- повідомленням про підозру ОСОБА_8 ;
- повідомленням про підозру ОСОБА_9 ;
- допитом підозрюваного ОСОБА_9 ;
- допитом підозрюваного ОСОБА_5 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 усвідомлюючи, що у зв'язку із повідомленням йому про підозру у вчиненні умисного тяжкого злочину, у подальшому, його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою певні негативні наслідки у вигляді санкції, передбаченої ч. 4 ст. 185 КК України, може умисно ухиляється від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховатись від органів досудового розслідування та суду, може зникнути з місця постійного мешкання до іншої місцевості, країни, у зв'язку з чим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя вважає недоведеними ризики, визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, які передбачають можливість з боку підозрюваного незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки суду не надано відповідних доказів, які це підтверджують та не наведено прокурором переконливих доводів щодо цього.
Слідчий суддя вважає, що запобігти встановленому ризику, можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, передбаченого статтею 181 КПК України, оскільки ним передбачено ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрювану особу, які обумовлюють її постійне місцезнаходження за місцем проживання в певний період доби та негайне реагування правоохоронних органів в разі їх не виконання.
При обранні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також у відповідності до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких підозрюваний не заперечував їх достовірність, можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; наявність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; наявність у нього постійного місця проживання; репутацію підозрюваного; перебування на його утриманні малолітньої дитини та здійснення діяльності пасічника за місцем проживання.
Відповідно до частини четвертої статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на не доведення прокурором обставин щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Вирішуючи дане питання, слідчий суддя також врахував, що висновок прокурора про неможливість застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу фактично не аргументований переконливими обставинами та носить формальний характер, здебільшого посилаючись на тяжкість злочину.
При цьому, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для застосування до підозрюваного не цілодобового домашнього арешту, оскільки і за таких умов, за з'ясованих судом обставин, можливо буде запобігти встановленим судом ризикам, адже підозрюваний буде обмежений у пересуванні протягом певного періоду доби, коли можливо буде контролювати його поведінку і вчасно відреагувати на вчинення неправомірних дій.
З наведених підстав також слід виснувати про неможливість застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 50 діб, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши йому залишати це житло в період часу з 21:00 год. до 06:00 год. наступного дня.
Для виконання запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
за викликом прибувати до слідчого, прокурора та суду;
не відлучатися з Нікопольського району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу направити до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло в будь-який час, в т.ч. у період комендантської години, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на нього обов'язків.
Строк дії ухвали - до 21 лютого 2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 03 січня 2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1