про залишення позовної заяви без руху
01 січня 2025 року справа № 580/12972/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
27.12.2024 ОСОБА_1 у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо призначення довічного грошового утримання судді у відставці, в частині визначення стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, як 21 рік 4 місяці 10 днів4 місяці 10 днів, а не 24 роки 4 місяці 10 днів;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, три роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права, визначивши стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, як 24 роки 4 місяця 10 днів;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 16.08.2024 з урахуванням стажу роботи на посаді судді, що дає їй право на відставку, як 24 роки 4 місяця 10 днів, та виплатити перераховану суму щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 16.08.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Позивач не обгрунтовує обрання способу захисту щодо протиправності дій у контексті наслідків згідно ст.5 КАС України.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У обґрунтування позову зазначено, що відповідачами не враховано до стажу роботи на посаду судді, що дає їй право на відставку, додатково 3 років роботи в галузі права, проте рішення відповідача, зокрема ГУ ПФУ в Рівненській області з питань призначення довічного грошового утримання до матеріалів позовної заяви не надано.
У позовній заяві позивач стверджує, що ГУ ПФУ в м. Києві розпорядженням, з посиланням на рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 16.09.2024 №930040325369 призначено довічне грошове у тримання у розмірі 52 % грошового утримання судді, однак з даного рішення не вбачається, що прийняте саме обраним відповідчем - ГУ ПФУ в Рівненській області.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №10/7164/19).
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 у справі № 821/1438/17.
Позивач у позовній заяві визнає відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, проте не зазначає які саме права були порушені саме цим відповідем, доказів на підтвердження до матеріалів позовної заяви не надано.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5-16, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування порушених обраними відповідачами прав позивача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; обрання способу захисту згідно ст.5 КАС України у контексті наслідків зобов'язання вчинити дії.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО