Копія
Справа № 560/19689/24
03 січня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Тарновецький І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про заборону в'їзду в Україну гр. Грузії ОСОБА_1 строком на три роки №8169/55/01-2022.
Перевіряючи, після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ураховано наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує постанову Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про заборону в'їзду в Україну гр. Грузії ОСОБА_1 строком на три роки №8169/55/01-2022.
При цьому, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 27.12.2024, тобто з пропуском строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.
У контексті наведеного суд відмічає, що особа, яка подає позов після закінчення строку звернення до адміністративного суду, повинна подати окрему письмову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності причин його пропуску приєднано не було.
За наведених обставин, суд вважає, що при поданні позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст. 123, 160-161 КАС України.
Частиною 1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 29 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
Так, подану позовну заяву подано до суду через Систему "Електронний Суд".
Всупереч зазначеному, матеріали позовної заяви не містять доказів її направлення відповідачу.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2024 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір у загальному розмірі 1211,20 грн.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження сплати судового збору до адміністративного позову додано квитанцію від 22.12.2024 на суму 1211,20 грн.
Разом з тим, як вбачається з відомостей програмного комплексу Хмельницького окружного адміністративного суду "Діловодство спеціалізованого суду" квитанцію від 22.12.2024 на суму 1211,20 грн. подано при зверненні до Хмельницького окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи №560/19292/24.
Тобто, вказану суму судового збору сплачено за подання іншого адміністративного позову в межах адміністративної справи №560/19292/24.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у адміністративній справі №560/19292/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови - повернуто позивачеві. Питання про повернення судового збору позивачеві, судом не вирішувалось.
Відповідно до ст. 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом №3674-VI, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.
Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
З огляду на це, квитанція від 22.12.2024 на суму 1211,20 грн. є підтвердженням сплати судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі №560/19292/24 та не може бути підтвердженням сплати судового збору за подання іншого адміністративного позову, зокрема і в адміністративній справі №560/19689/24.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази доплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та приєднавши докази поважності причин його пропуску, оформленої з урахуванням вимог ст.167 КАС України;
- доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками;
- документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя/підпис/І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький