Копія
Справа № 560/19834/24
03 січня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Тарновецький І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява обґрунтована тим, що дії відповідача є протиправними.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо залишення позову без руху, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАСУ в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до пункту четвертого частини першої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом з тим, позовні вимоги, викладені у прохальній частині не відповідають ч.1 ст.5 КАС України, оскільки позивач, зокрема, заявив вимогу про здійснення доповнення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «Оберіг»), з урахуванням інформації, яка вказана у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , а саме відомостей, щодо перебування на військовому обліку.
Отже, позивачу необхідно викласти зміст позовних вимог у прохальній частині позову відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (надалі Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року 3028 гривня.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено такі позовні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність 1 відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення виправлення відомостей про перебування на обліку військовозобов'язаних та інших даних стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати 1 відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити виправлення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «Оберіг»), з урахуванням інформації, яка вказана у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 ;
- здійснити доповнення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «Оберіг»), з урахуванням інформації, яка вказана у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , а саме відомостей, щодо перебування на військовому обліку.
Тобто, позивачем заявлено три немайнові вимоги, дві з яких є основними, одна похідна та за подання цього позову має сплатити судовий збір в розмірі 1937,92 грн (968,96*2=1937,92).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До позовної заяви позивачем надано квитанцію про сплату судового збору № 9294-8848-3868-9059 від 30.12.2024 в розмірі 968,96 грн.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач має доплатити суму судового збору в розмірі 968,96 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою зазначеної статті КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При таких обставинах, позовна заява ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом:
- подання до суду примірника позовної заяви, у якій викласти зміст позовних вимог у прохальній частині позову відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України;
- подання документу, що підтверджує доплату судового збору відповідно до кількості заявлених позовних вимог.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя/підпис/І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький