Справа № 932/6538/24
Провадження № 2-з/932/102/24
30 грудня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Потоцької С.С., розглянувши заяву про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання протиправним та скасування рішення,
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває справа № 932/6538/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання протиправним та скасування рішення.
Позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом заборони відключення від електропостачання господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили у справі № 932/6538/24.
В обґрунтування заяви зазначає, що комісією АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» встановлено, що споживач використовує на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , електричну енергію на потреби підприємницької діяльності- ферми й тому прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 29.05.2019 № 17/,1 відповідно до якого електрична енергія має обліковуватися за тарифами для непобутових потреб з укладанням відповідних договорів, починаючи з 08.05.2024. Позивач вважає зазначене рішення про переведення його об'єкту приватної власності на облік як об'єкт, що використовується для потреб підприємницької діяльності таким, що порушує його права як побутового споживача. Проте відповідач в односторонньому порядку перевів позивача на тарифікацію споживання електроенергії за комерційним тарифом, виставляє рахунки та погрожує відключенням електроенергії у разі неоплати рахунків.
Оскільки правомірність прийняття рішення підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши заяву про забезпечення позову, вважає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України. Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
При цьому, заявник є вільним у виборі заходу або заходів забезпечення позову, які слід застосувати, однак має навести обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.
За змістом частини третьої статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.
При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд відзначає, що метою застосування заходів до забезпечення позову є створення умов для подальшого виконання рішення суду, тому при обранні заходів до забезпечення позову слід враховувати зміст позовних вимог.
Предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення комісії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» по розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № ДН 005582 від 08.05.2024.
Проте зі змісту заяви про забезпечення позову реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову судом не встановлено, заявником не надано жодного доказу, який підтверджує необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що предметом позову є вимога немайнового характеру, яка не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається, зокрема, шляхом скасування рішення, а не передачі майна чи вчинення певних дій.
Отже, заявником не обґрунтовано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.
Крім того, наведені в заяві заходи забезпечення позову, які стосуються дій відповідача щодо відключення від електропостачання, не є співмірними з предметом спору, в якому оскаржуються рішення комісії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».
Таким чином, заявником не обґрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії з припинення електропостачання позивача, наявності зв'язку між цим конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також не наведено суду доказів, які б свідчили про співмірність заявлених позовних вимог та відповідного заходу забезпечення позову.
На підставі викладеного та, керуючись вимогами ст.ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо відключення від електропостачання за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання протиправним та скасування рішення -відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя С.С. Потоцька