Справа №200/18267/18
Провадження №6/932/543/24
11 грудня 2024 року м. Дніпро
Бабушкинський районний суд м.Дніпропетровська у складі
головуючого судді Ярощук О.В,
за участі секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засідання заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи (первісний стягувач): Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа, яка не заявляє самостійних вимог: ТОВ «Кампсіс Лігал» про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником -
короткий опис позовних вимог
До суду 02.10.2024 надійшла вказана вище заява.
В обґрунтування вимог заявник вказує, що 01.04.2019 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення по справі № 200/18267/18 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором № 501016773.
03.12.2021 року ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська в наведеній судовій справі було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - ПАТ «Альфа Банк» на ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».
У подальшому, 09.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір №09-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №501016773.
Між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» 21.05.2024 року укладено договір №21-05/24 (К) про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №501016773.
01.11.2023 року рішенням єдиного учасника №8 ТОВ «Кампсіс Фінанс» змінило назву на ТОВ «Кампсіс Лігал».
У зв'язку з викладеним, заявник просить суд замінити сторону виконавчого провадження з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на ТОВ «Дебт Форс» та просить розглядати заяву за відсутності представника.
процесуальні дії по справі
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу 02.10.2024 передано головуючому судді Ярощук О.В.
Ухвалою судді 08.10.2024 заяву прийнято суддею до свого провадження.
У заяві представник ТОВ «ДЕБТ ФОРС» просив розглядати справу за відсутності їх представника.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Судом встановлено
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 01.04.2019 задоволені позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору №501016773 від 04.04.2018 на суму 65 456 грн 35 коп (а.с.132-133).
Стягувачу ПАТ «Альфа-Банк» видано виконавчий лист зі строком пред'явлення виконавчого листа 02.05.2022 (а.с.136).
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська 03.12.2021 у справі замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - ПАТ «Альфа Банк» на ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а.с.134).
Старшим державним виконавцем 06.12.2023 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а.с.135).
09 березня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено договір №09-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №501016773 (а.с.138-141).
Відповідно до п. 2.1 Договору №09-03/23 Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах визначених цим Договором, права вимоги Попереднього кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників).
Відповідно до Реєстру боржників до договору №09-03/23 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ОСОБА_1 за кредитним договором №501016773 на загальну суму 101 356, 11 грн (а.с.142).
У подальшому, 21.05.2024 року між ТОВ «Кампсіс Лігал» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (Заявником) укладено Договір № 21-05/24 (К) про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договором №09-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс» (ТОВ «Кампсіс Лігал») (а.с. 144-146).
Відповідно до п. 2.1 Договору 21-05/24 (К) Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах визначених цим Договором, права вимоги Попереднього кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників).
Відповідно до Реєстру боржників до договору №21-05/24 (К) ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило право вимоги ТОВ «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_1 за кредитним договором №501016773 на загальну суму 101 356, 11 грн (а.с.147).
релевантне законодавство
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення сторони виконавчого провадження із заявою про заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступника відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Положеннями статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Тобто підставою для заміни сторони виконавчого провадження, процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 05.12.2018 у справі № 643/4902/14-ц(61-26197св18) зазначено, що за своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу; у зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.1 5 Закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Виходячи зі змісту наведеної норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні (відповідно до статей 512 і 520 ЦК України). Процесуальне правонаступництво у розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 визначено, що якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Відповідно до стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37 Закону).
Згідно із ст. 12 Закону №606-XIV, за загальним правилом, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання.
висновок суду
Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником. Як на підставу заміни посилається на заміну кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення від стягувача до заявника на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги до боржника.
Із матеріалів справи вбачається, що старшим виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дрозд Ю.С. постановою від 06.12.2023 (ВП №62702456) повернув стягувачу виконавчий лист № 200/18267/18, виданий 02.04.2019 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості у сумі 65456,35 грн., строк пред'явлення виконавчого листа до 02.05.2022 року, тобто він сплинув.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року справа № 2-7763/10 провадження № 14-197 цс 21 (п.11) вказала, що якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Кожна сторона має право посилатися на ті докази, які вважає за необхідним надати.
На час провадження у справі, заявником було надано копію виконавчого листа, який був виданий 21.08.2019 року, у якому зазначено, що рішення набрало законної сили 02.05.2019, а строк пред'явлення виконавчого листа до 02.05.2022 року. Отже, граничний строк пред'явлення виконавчого листа визначений судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону №606-XIV) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Згідно із пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 23 Закону №606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Отже, суд мав встановити початок відліку строку переривання пред'явлення виконавчого документа для повторного звернення правонаступником із виконавчим листом.
Однак, заявником не було надано суду постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62702456, а надано лише копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.12.2023 року. Отже суд позбавлений можливості встановити, коли саме виконавчий документ пред'явлено стягувачем до примусового виконання, відповідно позбавлений можливості визначити строк, коли він перервався.
До суду заявник із заявою звернувся 02.10.2024, тобто через 10 місяців із дня повернення виконавчого документу.
У такому випадку, з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження, заявником не надано належних доказів того, що він звернувся із заявою про заміну стягувача правонаступником у межах трирічного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/2954/17.
Окрім того, під час звернення із заявою до суду ТОВ «ДЕБТ ФОРС» клопотань про поновлення строків для правонаступництва не подавало, у зв'язку із чим встановити дійсну процесуальну мету такого правонаступництва не вбачається можливим.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи (первісний стягувач): Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа, яка не заявляє самостійних вимог: ТОВ «Кампсіс Лігал» про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярощук