Справа № 932/4542/24
Провадження № 1-кс/932/3885/24
29 листопада 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 30.09.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № № 12023041640001515 від 16.12.2023 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадження слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій остання просить, з урахуванням поданої уточненої скарги, поновити строк на оскарження рішення слідчого про закриття кримінального провадженні № 12023041640001515; постанову старшого слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12023041640001515 від 30 вересня 2024 скасувати; зобов'язати провести слідчого комісійні експертизи по гістологічному архіву по кримінальному провадженню; зобов'язати ДБР, прокуратуру або інший державний орган відкрити провадження стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по факту дії/бездіяльності підчас розслідування кримінального провадження; зобов'язати слідчого провести аналіз медичної документації, яка знаходиться в 16 міській лікарні та долучити експертів; зобов'язати ДБР, прокуратуру або інший державний орган відкрити провадження стосовно ОСОБА_6 . ОСОБА_5 по факту службової недбалості та невиконання або не належне виконання свої службових обов'язків, які заподіяли шкоду для розслідування кримінального провадження (продовження розслідування не було); зобов'язати Генеральну інспекцію Генеральної прокуратури України або інший державний орган провести перевірки доброчесності слідчого ОСОБА_6 ; змінити (відвід) слідчу групу, а також орган досудового розслідування - так як очевидно, що ці слідчі або навмисне не проводять розслідування та експертизи або внаслідок низької професійної підготовки вони не можуть провести грамотне слідство; зобов'язати слідчого провести розслідування стосовно зняття грошей з рахунків її брата після 16:00 07.09 2024 (після кліничної смерті її брата); зобов'язати слідчого додати до матеріалів справи тест на COVID-19 від незалежної лабораторії Сінево, різночитання клініко-рентгенологічних та патоморфологічних даних (за даними консесису Американського торокального товариства та Європейського респираторного товариства причиною фиброзірующего альвєотіту можут бути як інфекційні, так і токсичні фактори); зобов'язати слідчого провести допит лікуючого лікаря ОСОБА_7 ; зобов'язати слідчих надати роз'яснення стосовно того, що інститут ОСОБА_8 знайшов більше 5мг/кг талію в волоссі її брата та відсутності ознак отруєння талієм по думці слідчих, які вважать смерть природною та не бачать ознак отруєння при нормі концентрації талію в волоссі не більше 0,01 мг/кг згідно «Правила безпеки при роботі з талієм»; зобов'язати слідчого додати до матеріалів справи наступний державний документ «Правила безпеки при роботі з талієм».
В обґрунтування зазначеної скарги заявник зазначає, що 16.12.2023 СВ ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження з внесенням відомостей до ЄРДР №12023041640001515, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, після того, як була подана ухвала слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_9 30 квітня 2024 року слідчий СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 вирішив закрити кримінальне провадження № 12023041640001515, де вона визнана потерпілою, опираючись тільки на лікарське свідоцтво про смерть №59А, а також данні з виписки, що її брат - ОСОБА_11 хворів на короновірус COVID-19 (незважаючи на наявність суперечливих документів). 23.05.2024 вона приїхала до центральної прокуратури міста Дніпро з метою дізнатися чому прокурор затримує провадження, була прийнята черговим прокурором і з подивом та обуренням дізналася, шо провадження закрито ще 30.04.2024 р. старшим слідчим ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_12 . Такі дії зі сторони слідчого та начальнику слідчого відділу є грубим порушенням її прав згідно ст. 290 КПК України, як потерпілої. 23.05.2024 вона вперше змогла ознайомитись з матеріалами провадження, про що написала розписку в центральній прокуратурі міста Дніпро. 27.05.2024 вона подала скаргу до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська на постанову слідчого ВП №4 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про закриття кримінального провадження №12023041640001515 від 16 грудня 2023 року. Розгляд її справи було розподілено на судді ОСОБА_1 , суддя ОСОБА_1 відмовив їй в розгляду скарги - та закрив провадження за скаргою мотивуючи, це тим, що прокурор Центральної окружної прокуратури міста Дніпро ОСОБА_13 видав постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження та запевнив письмово, що по зазначеному кримінальному провадженню триває досудове дослідження. 03.07.2024 ОСОБА_6 надав їй можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження. З вересня 2024 року вона не може дізнатись, як проходить розслідування кримінального провадження, де вона визнана потерпілою - слідчий уникає від спілкування, а 18 жовтня повідомляє, що перейшов працювати в МУВС м. Дніпро і тому цією справою більше не займається. 29.10.2024 вона приїхала до ВП №4 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для того щоб дізнатись якому слідчому передано для подальшого розслідування кримінальне провадження і дізнаюсь, що кримінальне провадження закрито 30 вересня 2024 року - слідчим старшим лейтенантом ОСОБА_5 . За цей період в матеріалах справи нічого не змінилось. В постанові про закриття кримінального провадження ОСОБА_5 не дає відповіді на причину смерті її брата, зазначає, що слідчі свідомо не вилучали гістологічний архів (попри рекомендації інституту імені Ведмедя)- комісійна експертиза якого могла дати відповіді на всі питання. При розгляді справи слідчий не прийняв до уваги досить велику кількість суперечливих фактів. Вважає, що закриття кримінального провадження без повідомлення її, як потерпілої по кримінальному провадженню є також однією з підстав скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 12023041640001515 від 30 вересня 2024 року. Дії посадових осіб ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за результатами її звернення є бездіяльними оскільки матеріали по даному питанню не збиралися, перевірка не була проведена належним чином, ні які експертизи не проводилися, біоматеріал який знаходився на зберіганні у патолого-анатомічному відділенні - не був відправленим на комісійну експертизу, слідство далі не проводилось. Зазначає, що рішення органу досудового розслідування ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття 30.09.2024 року кримінального провадження № 12023041640001515, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення є передчасним та підтверджує, що досудове розслідування проводилось формально, а фактично - не проведено, чим порушено її процесуальні права як потерпілої, передбачені КПК України, у зв'язку із чим, вимушена звернутись із даною скаргою до слідчого судді, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України. Також, зазначає, що якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (постанова про закриття кримінального провадження від 30.09.2024 року у кримінальному провадженню № 12023041640001515 була отримана особисто потерпілою ОСОБА_3 тільки 29.10 .2024 року).
У судовому засідання ОСОБА_3 наполягала на задоволенні скарги, посилаючи на обставини викладені у скарзі.
ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області явку свого представника в судове засідання не забезпечили. Про дату, час та місце розгляд скарги повідомлялись належним чином. 29.11.2024 року на вимогу суду заступник начальника - начальника СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надав матеріали кримінального провадження № 12023041640001515 від 12.12.2023 року в 2 томах.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши доводи заявника, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 по справі про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали кримінального провадження, відомості про яке 16.12.2023 року внесені до ЄРДР за № 12023041640001515 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2023 року щодо зобов'язання внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , яка була прийнята уповноваженою особою ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та зареєстрована до ЖЄО за № 36684 від 07.11.2023 року.
Постановою старшого слідчого ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_14 від 30 квітня 2024 року, кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР № 12023041640001515 від 16.12.2023 року, закрито кримінальне провадження, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, відповідно до листа прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_15 , який надійшов до суду на адресу слідчого судді ОСОБА_1 19.06.2024 року постанова про закриття кримінального провадження від 30.04.2024 року скасована постановою прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_15 про скасування постанови про закриття кримінального провадження, наразі по зазначеному кримінальному провадженню триває досудове розслідування.
Постановою слідчого ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 30.09.2024 року кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12023041640001515 від 16.12.2023 року, закрито у зв'язку з відсутності події кримінального правопорушення.
Однак, слідчий суддя не може погодитися з таким процесуальним рішенням слідчого та приходить до висновку, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального проступку.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно із ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Слідчий суддя звертає увагу, що обов'язковими елементами складу злочину є суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона. Висновок про закриття кримінального провадження можливий за відсутності складу злочину у разі, якщо в діянні відсутній хоча б один із наведених елементів.
Проте, закриваючи кримінальне провадження за відсутності складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.115 КК України слідчий не вказав, в чому саме полягає злочин, хто є суб'єктом його вчинення, не встановив наявності суб'єктивної сторони злочину, а також не конкретизував об'єктивної сторони злочину.
Згідно до мотивувальної частини постанови від 30.09.2024 року про закриття кримінального провадження «Враховуючи те, що під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження не встановлено жодних фактів насильницької смерті, та/або смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок отруєння будь-якими речовинами, що підтверджується медичною документацією, лікарським свідоцтвом про смерть, відповіддю з НЦ «Превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка ОСОБА_16 » МОЗ України, та іншими доказами зібраними в ході проведення досудового розслідування у їх сукупності, орган, досудового розслідування приходить до висновку, що у вказаному кримінальному провадженні відсутня подія кримінального правопорушення».
При цьому, слічим у постанові не наведено жодної очевидної та підтвердженої матеріалами провадження підстави закриття кримінального провадження, а також відсутні посилання на встановлені фактичні обставини, що стали такими підставами. Належної правової оцінки щодо відсутності складу кримінального правопорушення з відповідним аналізом усіх елементів складу злочину та мотивацією з посиланням на докази, зібраними в ході досудового розслідування, у постанові слідчого не наведено.
Отже, постанова слічого про закриття кримінального провадження належним чином не вмотивована і не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Текст постанови про закриття кримінального провадження, не містить в собі жодного аналізу фактичних обставин справи, встановлених в ході досудового розслідування, також відсутній аналіз здобутих доказів, або посилання про неможливість отримання будь яких доказів, неможливість встановлення свідків подій.
Таким чином, вивчивши матеріали надані слідчим, слідчим суддею встановлено, що фактично жодної слідчої дії проведено не було, жодним чином не досліджені обставини викладені в заяві.
Враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя дійшов переконання, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження прийнята з порушенням вимог ст. ст. 92, 94 КПК України, а її зміст не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Усунути вказані істотні порушення можливо лише шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження та належного виконання слідчим вимог кримінального процесуального закону щодо проведення повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин провадження.
У даному випадку слідчому необхідно виконати ряд слідчих дії, передбачених чинним законодавством України та проаналізувати кожен здобутий ним доказ у кримінальному провадженні у контексті доведеності чи не доведеності складу кримінального правопорушення, встановити коло можливих причетних до скоєного кримінального правопорушення осіб та з'ясувати в повній мірі усі обставини злочину.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене вказує на передчасність та необґрунтованість закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Згідно із ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено Кримінальним процесуальним кодексом для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Положенням ст. 116 КПК України встановлено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.
У розумінні норми ст. 117 КПК України поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тяжка хвороба, відрядження, стихійне лихо, незаконне позбавлення свободи та інші обставини, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати скаргу чи інший документ.
З матеріалів кримінального провадження, вбачається, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена слідчим 30.09.2024 року, при цьому матеріали справи не містять відомості щодо того, що дана постанова була отримана ОСОБА_3 .
Про те, згідно доказів, які надані заявником, на підтвердження обізнаності останньої про закриття кримінального провадження, вбачається, що постанову про закриття кримінального провадження від 30.09.2024 року отримано нею 29.10.2024 року.
Таким чином, перебіг строку на оскарження бездіяльності слідчого відповідно до кримінального процесуального закону розпочався з 30.10.2024 року та протягом 10 днів з того часу заявник мав право звернутись до слідчого судді з даною скаргою.
Скарга надійшла до суду 30.10.2024 року, про що міститься відмітка канцелярії Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, а отже суд приходить до висновку про можливість поновлення строку ОСОБА_3 , для звернення до суду із вищевказаною скаргою.
З наведених підстав, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження та його направлення для продовження досудового розслідування, під час якого необхідно ретельно виконати вимоги ухвали слідчого судді, які зазначені у мотивувальній частині, виконати інші необхідні слідчі дії, передбачені КПК України.
У задоволенні скарги в іншій частині слід відмовити, оскільки вимоги викладені ОСОБА_3 , не входить до повноважень слідчого судді, які передбачені ст. 307 КПК України.
За викладених обставин, скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.303-309 КПК України, слідчий суддя -
Поновити ОСОБА_3 строк для звернення до суду зі скаргою.
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 30.09.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № № 12023041640001515 від 16.12.2023 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській ОСОБА_4 від 30.09.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12023041640001515 від 16.12.2023 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Матеріали кримінального провадження № 12023041640001515 від 16.12.2023 року в 2 томах повернути начальнику ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області для організації продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_17