03 січня 2025 року
м. Київ
справа № 676/4563/22
провадження № 61-17480ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виселення без надання іншого житлового приміщення,
У вересні 2022 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просило суд виселити без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 23 травня 2024 року у задоволенні позову АТ «Універсал банк» про виселення без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з будинку за адресою:
АДРЕСА_1 відмовлено.
У стягненні з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 на користь АТ «Універсал банк» судового збору в сумі по 496,20 грн з кожного відповідача відмовлено.
Стягнуто з АТ «Універсал банк» на користь держави судовий збір у сумі 9 924,00 грн на користь держави.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу АТ «Універсал банк» задоволено частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 23 травня 2024 року в частині стягнення з АТ «Універсал банк» на користь держави 9 924,00 грн судового збору скасовано.
У решті рішення суду залишено без змін.
27 грудня 2024 року АТ «Універсал Банк» засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року (надійшла до суду 30 грудня
2024 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог відносно виселення відповідачів, ухвалити в цій частині нове про задоволення позовних вимог.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 грудня 2024 року автоматизований розподіл не відбувся з підстав: недостатня кількість суддів, що мають на час розподілу повноваження для здійснення процесуальних дій.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 01 січня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга АТ «Універсал Банк» не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 962,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом у 2023 році та заявляло п'ять позовних вимог немайнового характеру (по одній позовній вимозі (виселення) до кожного з відповідачів).
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481 ,00 грн.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Аналогічний правовий висновок щодо порядку сплати судового збору у випадку, якщо позовні вимоги заявляються до кількох відповідачів, зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23).
З касаційної скарги вбачається, що АТ «Універсал Банк» просить скасувати оскаржуване судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про виселення відповідачів.
Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подачу касаційної скарги у сумі 19 848,00 грн:
1) судовий збір за п'ять позовних вимог немайнового характеру - 12 405,00 грн (2 481,00*5=12 405,00);
2) судовий збір за подачу касаційної скарги - 24 810,00 грн (12 405,00*200%=24 810,00);
3) сплачено судового збору - 4 962,00 грн;
4) доплата судового збору - 19 848,00 грн (24 810,00-4 962,00=19 848,00).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Крім того, у касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року.
Отже, заявнику необхідно повідомити суд, чи оскаржує він рішення суду першої інстанції, зважаючи на те, що оскаржуваною заявником постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць