ф
03 січня 2025 року
м. Київ
справа №990/409/24
адміністративне провадження № П/990/409/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н. М., Мацедонської В. Е., Смоковича М. І.,
перевіривши позовну заяву Богомазова Павла Сергійовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича Олександра Михайловича та Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправними дій та скасування рішення,
У грудні 2024 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції надійшла позовна заява Богомазова Павла Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , у якій просить:
- визнати протиправними дії члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Сасевича О. М. щодо складання висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 на дії судді Верховного Суду ОСОБА_3. під час розгляду справи № 922/856/23 (910/8719/22).
- скасувати ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 11 грудня 2024 року № 3591/3дп/15-24 в частині відмови у відкритті дисциплінарної скарги відносно судді Верховного Суду ОСОБА_3. під час розгляду справи № 922/856/23 (910/8719/22).
- витребувати від члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Сасевича О. М. висновок за результатом попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_2 на дії судді Верховного Суду ОСОБА_3. під час розгляду справи № 922/856/23 (910/8719/22).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 грудня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Желєзний І. В. - головуючий суддя, судді: Жук А. В., Мартинюк Н. М., Мацедонська В. Е., Смокович М. І.
Перевіряючи наявність передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстав для відкриття провадження у справі, Верховний Суд виходить з такого.
КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частиною четвертою статті 22 КАС України визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП.
Пунктами 4 та 6 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, ВРП, врегульовані положеннями статті 266 КАС України, згідно із частиною першою якої, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо, зокрема:
законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (пункт 2);
законності актів ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (пункт 3);
законності рішень ВРП, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат (пункт 4).
При цьому, частиною другою статті 266 КАС України визначено, що адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
Судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата Верховного Суду. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано (частина п'ята статті 266 КАС України).
Водночас, згідно із частиною сьомою статті 266 КАС України на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
Тож, за загальним правилом, Верховному Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо законності актів, дій чи бездіяльності ВРП.
Однак справи щодо законності рішень ВРП, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат підсудні Великій Палаті Верховного Суду.
Водночас у поданій до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду позовній заяві, представник позивача просить скасувати рішення (ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 11 грудня 2024 року № 3591/3дп/15-24 в частині відмови у відкритті дисциплінарної скарги відносно судді Верховного Суду ОСОБА_3 ) Дисциплінарної палати ВРП, а не рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, як того вимагають приписи частини сьомої статті 266 КАС України.
Закони України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) визначають підстави та процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП (частина друга статті 42 Закону № 1798-VIII).
Частиною третьою статті 42 Закону № 1798-VIII передбачено, що дисциплінарне провадження включає:
1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи;
2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;
3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Приписами частини четвертої статті 35 Закону № 1798-VIII врегульовано, що рішення Дисциплінарної палати ВРП може бути оскаржено до ВРП.
Водночас положеннями частини другої статті 45 Закону № 1798-VIII визначено, що рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.
Отже, з аналізу наведених правових норм випливає, що чинним законодавством не передбачено можливості оскаржити рішення Дисциплінарної палати ВРП (як окремого дисциплінарного органу в системі правосуддя) про відмову у відкритті дисциплінарної справи ні до ВРП, ні до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду про відмову у відкритті провадження від 11 квітня 2024 року (провадження № 11-60за24).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Колегія суддів звертає увагу на неодноразово висловлений Верховним Судом правовий висновок, згідно із яким поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, що є підставою для відмови у відкритті провадження у цій справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 266, 295 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 990/409/24 за позовом Богомазова Павла Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сасевича Олександра Михайловича та Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та скасування рішення.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів із дня її прийняття.
Суддя - доповідач І. В. Желєзний
судді: А. В. Жук
Н. М. Мартинюк
В. Е. Мацедонська
М. І. Смокович