03 січня 2025 року
м. Київ
справа №320/10545/24
адміністративне провадження № К/990/36463/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №320/10545/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та скасування повідомлення,
В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа - ОСОБА_2 , яким з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати протиправні дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо відмови у повідомленні від 16.10.2023 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання і залишення без виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі №640/21047/20, ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі №640/21047/20 з порушенням норм статті 129-1 Конституції України;
- скасувати повідомлення від 16.10.2023 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та залишення без виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі №640/21047/20 і ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі №640/21047/20.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року, у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, поданою 25 вересня 2024 року безпосередньо до суду.
Скаржник просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 8 жовтня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у цій справі та касаційну скаргу залишено без руху із встановленням десятиденного строку на усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду: 1) уточненої касаційної скарги з обґрунтуванням наявності підстав касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України та виняткових обставин передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України (з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України); 2) документа про сплату судового збору у визначеному судом розмірі; 3) додати копії уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
На виконання вимог ухвали від 8 жовтня 2024 року скаржником подано 18 жовтня 2024 року додаткове пояснення, в якому він просив звільнити його від сплати судового збору.
Верховний Суд ухвалою від 28 жовтня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до суду: 1) уточненої касаційної скарги з обґрунтуванням наявності підстав касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України та виняткових обставин передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України (з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; 2) документу про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі або належні докази на підтвердження обставин того, що майновий стан скаржника перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановленому законом порядку; 3) додати копії уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
7 листопада 2024 року скаржником надано додаткове пояснення, у якому він просив звільнити його від сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №320/10545/24 та продовжено ОСОБА_1 строк у десять днів для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до суду: 1) уточненої касаційної скарги з обґрунтуванням наявності підстав касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України та виняткових обставин передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України (з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; 2) додати копії уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
19 грудня 2024 року скаржником надано уточнену касаційну скаргу та її копії.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Так, обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яка неправильно застосована судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається: норма матеріального права, яка неправильно застосована судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України у ній вказуються: норма матеріального права, яка неправильно застосована судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Подаючи ж касаційну скаргу на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник повинен вказати норми права, які, на його думку, неправильно застосовані судами, й врегульовують саме спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування стояло перед судами попередніх інстанцій.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
Натомість, по тексту касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, визначених пунктом 19 частини першої статі 4 та частиною першою статті 48 КАС України. При цьому, не вказує будь-якої із підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень, не наводить відповідного правового обґрунтування, як того вимагає абзац 4 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині п'ятій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що посилання на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду про залишення її без руху в частині зазначення підстав касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України з посиланням на відповідний пункт вказаної статті та з наданням їх обґрунтувань, а отже, касаційну скаргу належить повернути.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №320/10545/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та скасування повідомлення, - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
…………………………….
…………………………….
…………………………….
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду