461/27/25
1-кп/461/277/25
03.01.2025 року м.Львів
Галицький районний суд місто Львова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12024141360003483 від 23.12.2024 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Першотравенськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, із професійно-технічною освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2024 за ч. 2 ст. 345 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, придбав, шляхом привласнення знайденого, три згортки та зіп-пакет, в якому знаходилась кристалічна речовина білого кольору, яка є метадоном масою 0,9002 грам, після чого, усвідомлюючи, що вказана речовина є наркотичною, приніс останню за адресою проживання: АДРЕСА_1 , де заховавши у середину рулону туалетного паперу, незаконно зберігав їх у кімнаті, з метою власного вживання без мети збуту. 23.12.2024 о 18:44 год у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» по вул. Городоцькій, 20 у м. Львові, надійшло поштове відправлення на ім'я ОСОБА_3 , з вмістом продукти харчування та речі, у тому числі рулон туалетного паперу, у якому виявлено три згортки кристалічної речовини рожевого кольору масою 0,5564 грам та зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,3438 грам, які є метадоном - що віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежений, загальною масою 0,9002 грам, однак був викритий працівниками ДУ «Львівська установа виконання покарань» (№19) під час отримання вказаного поштового відправлення.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта прокурором долучено клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 подав письмову заяву, складену у присутності захисника щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, складену у присутності захисника щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням із обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, є доведеною поза розумним сумнівом.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності із ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке в силу вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; особу обвинуваченого, який раніше судимий та відбуває покарання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його відношення до вчиненого, та вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції частини першої статті 309 КК України у виді обмеження волі.
Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.
Обмежень для призначення даного виду покарання - судом не встановлено.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 був засуджений 15.05.2024 Галицьким районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 345 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2021 року, та визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Згідно матеріалів справи у межах даного кримінального провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3 вчинив під час відбування покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі, призначеного за вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року.
При цьому, згідно вироку Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року строк відбування покарання, призначеного ОСОБА_3 ухвалено рахувати з 17 січня 2024 року - дня його фактичного затримання.
Кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_3 вчинено 23.12.2024 року, тобто під час відбування покарання призначеного вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року.
Отже, на час ухвалення даного вироку ОСОБА_3 вже відбув частину покарання, призначеного за вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року і невідбута обвинуваченим частина покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року на час постановлення даного вироку становить 4 роки 1 місяць 14 днів.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Оскільки ОСОБА_3 був засуджений вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, однак вчинив нове кримінальне правопорушення, тому при призначенні обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 309 КК у виді обмеження волі слід визначити остаточне покарання ОСОБА_3 із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК та ст. 72 КК.
Так за пп. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України передбачає, що при складані покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Отже, при призначенні обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 309 КК у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 71 КК, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обставини справи та дані винної особи, ОСОБА_3 слід визначити остаточне покарання із застосуванням ст. 72 КК України шляхом приєднання до знову призначеного покарання за ч. 1 ст. 309 КК України невідбутої частини покарання обвинуваченого за вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року, яка становить 4 роки 1 місяць 14 днів.
На підставі п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. При цьому невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати, зокрема, невідбуту засудженим частину будь-якого основного покарання. А при вчиненні нового злочину особою, яка відбувала покарання у виді позбавлення волі, його невідбутою частиною треба вважати строк, який залишився на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за новий злочин, а якщо такий захід не обирався, - то строк, який залишився після постановлення останнього за часом вироку.
Підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витати по справі, які складають розмір проведеної по справі експертизи.
Долю речових доказів по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Під час досудового розслідування арешти не накладались, цивільний позов заявлений не був. Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 369-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71, 72 КК України шляхом приєднання до заново призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2021 року у вигляді 4 роки 1 місяць 14 днівпозбавлення волі остаточно визначити покарання ОСОБА_3 у вигляді 4 (чотирьох) років 7 (семи) місяців 14 (чотирнадцяти) днів позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного відбування.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 3183 грн. 60 коп.
Речові докази:
-Товарно транспортну накладну - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-Кристалічну речовину білого та рожевого кольору, яка є метадоном, масою 0,9002 грам, яка передана на зберігання в камеру зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, згідно квитанції № 001035 - знищити.
Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_6