Справа № 186/1260/24
Номер провадження № 2/0186/56/25
03 січня 2025 року м. Шахтарське
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Демиденко С.М.,
секретар - Фадєєва Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав.
Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За період шлюбних відносин у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька, ОСОБА_4 .
На теперішній час, після вторгнення росії на нашу територію та початку бойових дій, позивача було призвано на службу до Збройних Сил України. На початку 2022 року сторони ще спілкувалися, дружина виконувала свої батьківські обов'язки по відношенню до спільної доньки ОСОБА_4 . Але з вересня 2022 року відповідачка не виконує свої батьківські обов'язки, донька знаходиться на повному утриманні батька. Вихованням він займається дистанційно, а донька проживає фактично у батьків позивача за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою доньці створені всі належні умови для повноцінного розвитку та виховання.
ОСОБА_2 , з вересня 2022 року взагалі вихованням доньки не займається, не приймає будь-якої участі у фізичному, духовному та моральному розвитку дитини, життям дитини не цікавиться. Всі питання щодо виховання вирішує позивач. Повністю самостійно опікується над дитиною, виховує та утримує її та допомагає в цьому мати позивача - ОСОБА_3 .
Відповідач не приймає участь у вихованні своєї доньки, навіть не спілкується з нею по телефону, не приділяє належної уваги її вихованню. Всі ці факти свідчать про свідоме нехтування матір'ю своїх батьківських обов'язків відносного своєї доньки. На теперішній час дружина займається тільки влаштуванням свого особистого життя. Часто виїжджає з міста та з країни і коли необхідно доньці допомога та увага, її постійно не має поруч.
Позивач неодноразово, пропонував дружині почати виконувати свої батьківські обов'язки належним чином, приймати участь у її вихованні та утриманні, відвідувати школу. Але протягом майже року вона цього робити не бажає та свідомо ухиляючись від виконання своїх батьківських обов'язків.
У доньки ОСОБА_5 зараз підлітковий вік і дуже потрібна приділена увага.
Факт нехтування своїми батьківським обов'язками також підтверджується характеристикою із Першотравенського ліцею №5, в якій зазначено, що вихованням дівчинки займається в основному бабуся, так як батько служить в лавах ЗСУ.
Відповідач, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи за її відсутності від неї на адресу суду не надходили.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності оскільки він не має можливості з'явитися до суду у зв'язку з проходженням служби в лавах ЗСУ, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області надав суду заяву в якій прохав справу розглядати за його відсутності. Підтримує поданий до суду висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав та просить винести законне та обґрунтоване рішення із забезпеченням найкращих інтересів малолітніх дітей.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала заяву згідно якої прохала розгляду справи здійснювати без її участі, позовні вимоги прохає задовольнити.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Дійсно, позивача та відповідач перебувають у шлюбу та мають спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 15 жовтня 2008 року, відповідний актовий запис №253, та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 08.12.2007 року, відповідний актовий запис №270.
Згідно копії довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №3541 від 17.07.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно характеристики виданої на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , класним керівником та директором Першотравенського ліцею №5 Першотравенської міської ради, дитина навчається в даному ліцеї з першого класу. Має хороший фізичний і розумовий розвиток, достатній рівень навчальних досягнень з усіх предметів. Батько ОСОБА_5 служить в ЗСУ, вдома майже не буває. Мати дівчинки постійно перебуває за кордоном, інколи приїжджає додому, всі питання з приводу навчання вирішувалися через бабусю, так як дівчинка проживала більшість часу саме з нею. Батьківські збори ні тато ні мама не відвідували, немає постійного контролю за успішністю дитини в школі, за виконанням домашнього завдання.
З висновку Органу опіки та піклування Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача №2852/0/2-24 від 27.09.2024 року встановлено, що за результатами розгляду на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини, які відбувалися 18.09.2024 року, прийнято рішення про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновок обґрунтований тим, що ОСОБА_2 характеризується як привітна, працелюбна людина, правил співмешкання не порушувала. До адміністративної відповідальності не притягалася. Згідно заяви надісланій комісії ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення її батьківських прав оскільки з донькою вона не проживає та її вихованням не займається. Під час бесіди з дитиною з'ясовано, що вона з 2022 року, коли тато пішов служити, проживає з бабусею та дідусем. Мати з 2018 року часто їздить закордон, вдома буває дуже рідко. Останній раз була в червні 2024 року. Коли мати приїжджає додому вона спілкується з донькою, приходить ночувати до неї, спілкується по телефону. Донька не заперечує щоб маму позбавили батьківських прав. В квартирі де проживає дитина створені належні умови для проживання виховання та розвитку дитини.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до частин другої та третьої статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною третьою статті 157 СК України закріплено, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох із урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
Зазначеного правового висновку дійшов Верховний Суд в цивільній справі №537/2238/18, Постанова від 15 вересня 2020 року.
Враховуючи викладене, суд на підставі належним чином оцінених доказів дійшов висновку про те, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дітей на їх виховання, захист їх інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дітьми, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.
Таким чином, суд повно та всебічно з'ясувавши обставини справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задоволенню не підлягають, оскільки відповідач виконує свої батьківські обов'язки з урахуванням життєвих обставин в яких опинилася сім'я, а також в діях матері не вбачається свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, - суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Судові витрати залишити за рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України - в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя С.М. Демиденко