Справа №500/5510/24
03 січня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, для перерахунку пенсії,
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а таокж процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 в адміністративній справі №500/5510/24 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Позивач 31.12.2024 подав до Тернопільського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив суд роз'яснити рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №500/5510/24, а саме - спосіб виконання резолютивної частини рішення: в редакції вимог, зазначених у позові; у спосіб, здійснений відповідачем при оформленні довідки від 27.12.2024 №11/1/24505; чи інший спосіб виконання.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 надано довідку від 27.12.2024 №11/1/24505, з якої вбачається, що посадовий оклад і оклад за військовим званням визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а надбавка за вислугу років та розміри додаткових видів грошового забезпечення обраховані з урахуванням окладів, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт, а не станом на 01.01.2023.
Стверджує, що у сторін діаметрально протилежні позиції щодо порядку виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №500/5510/24. Всі пояснення відповідача ґрунтуються на тому, що довідка видана відповідно до резолютивної частини рішення суду від 30.10.2024 у справі №500/5510/24.
Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги ту обставину, що у відповідності до вимог частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
З цього приводу суд зазначає, що вимоги до оформлення судового рішення викладені законодавцем у статті 246 КАС України, а тому необхідність роз'яснення судового рішення спрямована на виправлення реально існуючого дефекту у тексті судового акту, зумовленого як нечіткістю судового рішення за змістом, так і неясністю та незрозумілістю будь-якої із структурних частин рішення суду і для учасників справи, і для осіб, котрі повинні здійснювати виконання цього судового акту у примусовому порядку.
Отже, потреба у роз'ясненні судового рішення може бути викликана такими суттєвими та істотними дефектами судового акту як: відсутність причинно-наслідкових зв'язків у межах документу; невідповідність змісту мотивувальної частини рішення тексту резолютивної частині рішення; недотримання вимог відносно ясності тексту, яка полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та у визначеності результату вирішення спору; незрозумілість резолютивної частини рішення такого ступеня, котра явно та очевидно заважатиме як добровільному, так і примусовому виконанню судового акту.
При цьому, критерій зрозумілості тексту судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення відповідно до статті 246 КАС України. Критерій чіткості тексту судового рішення полягає, зокрема, у тому, що: вжиті у судовому рішенні терміни відповідають дійсному змісту відповідних правових категорій за чинним національним законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст застосованої судом норми права відтворений без перекручення із чітким розмежуванням посилання на норму права від власного тлумачення судом змісту цієї норми права.
Відтак, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, сприйняття яких викликає дійсні (а не удавані та вигадані) труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, без внесення фактичних змін в існуюче рішення.
Механізм роз'яснення судового рішення за статтею 254 КАС України унеможливлює викладення правової позиції суду з приводу нових вимог або невирішених вимог, а призначений виключно для усунення наявних недоліків в оформленні судового акту, котрі не узгоджуються із положеннями статті 246 КАС України та об'єктивно здатні призвести до явної та очевидно незрозумілості рішення для зацікавлених осіб.
Проаналізувавши рішення суду від 30.10.2024 у справі №500/5510/24 у взаємозв'язку з мотивами поданої позивачем заяви про роз'яснення судового рішення, суд доходить висновку, що доводи позивача не стосуються питання незрозумілості/нечіткості рішення суду, натомість зводиться до необхідності вказати відповідачу, які дії необхідно вжити задля повного вирішення питань, що пов'язані з даним судовим спором (на думку заявника) з метою поновлення прав позивача, шляхом вказання у довідці всіх складових саме з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, хоча указане не було предметом спору.
На цій підставі суд зауважує, що роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, не допускається.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20.02.2019 у справі №814/907/16, від 01.09.2020 у справі №806/984/18.
Враховуючи положення статті 254 КАС України, суд наголошує на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз'яснення відповідного судового рішення: заява про роз'яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання; судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане; заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.
Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ "BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)" (заява №49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Водночас, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №500/5510/24 є вмотивованим і зрозумілим, містить чіткий та логічний виклад обставин, мотивувальна частина рішення відповідає резолютивній частині, яка в свою чергу приписам частини п'ятої статті 246 КАСУ, з тексту заяви представника позивача не вбачається в чому саме полягає незрозумілість рішення суду для відповідача саме в розумінні статті 254 КАС України.
З огляду на викладене, суд доходить до переконання про відсутність підстав для роз'яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 по даній справі, адже згаданий судовий акт не містить дефектів оформлення.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивача про роз'яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №500/5510/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено і підписано 03 січня 2025 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.