02 січня 2025 року м. РівнеСправа №460/5933/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
доУправління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №460/5933/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Вараської РДА, відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням суду від 06.09.2024, яке набрало законної сили 08.10.2024, позов задоволено повністю.
14.10.2024 за судовим рішенням було видано чотири виконавчі листи.
11.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/5933/24. Заява обґрунтована тим, що рішенням суду від 06.09.2024 у справі №460/5933/24 зобов'язано УСЗН Вараської РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як батьку дитини з інвалідністю до 18 років та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, у розмірах не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (додаткова соціальна допомога) та для працездатних осіб (надбавка на догляд), встановлених Законом України про державний бюджет України на відповідний рік, а також зобов'язано донарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як батьку дитини з інвалідністю до 18 років та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, починаючи з 01.01.2024. Проте, листом УСЗН Вараської РДА від 23.10.2024 №1668/02-09/24 позивача повідомлено, що Державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд заявнику була призначено згідно з поданими документами та медичним висновком ЛКК (№ 629 від 21.12.2022) на період, зокрема: з 01.01.2024 по 01.05.2030 в сумі 3250,70 грн в місяць (виплата проведена по жовтень 2024 року), відтак, виплата вказаних державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд ОСОБА_1 проведена в розмірі, який не є меншим прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає, що відповідачем не виконано рішення суду, оскільки перерахунок вказаних додаткової соціальної допомоги та надбавки на догляд фактично не здійснено. Просив визнати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання судового рішення у справі №460/5933/24, та зобов'язати його вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання такого рішення суду.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці заява про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду передана раніше визначеному складу суду 16.12.2024.
Заява відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України та подана у строк, встановлений ч. 4 ст. 383 КАС України.
На виконання вимог абзацу 2 частини третьої статті 383 КАС України позивачем долучено до заяви доказ її надіслання іншим учасникам справи.
Відповідач пояснень на заяву не подав.
Підстави для повернення заяви відсутні (абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України).
В силу вимог ч. 5 ст. 383 КАС України суд розглянув заяву про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відтак, суд має з'ясувати, чи були оскаржувані дії пов'язані з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).
Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 №520/11829/17 (№К/9901/51263/18) (п. 34).
Предметом спору у справі №460/5933/24 є дії УСЗН Вараської РДА щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України державної соціальної допомоги як батьку дитини з інвалідністю до 18 років у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України про державний бюджет України на відповідний рік, та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.
В ході судового розгляду справи №460/5933/24 суд встановив, що:
“… ОСОБА_1 доглядає за дитиною з інвалідністю з дитинства - сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з 28.12.2022 відповідно до вимог Закону №2109-ІІІ та Порядку №79 отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю з дитинства - сина ОСОБА_2 , та надбавку на догляд, розмір яких сукупно у 2024 році становить 3250,70 грн щомісячно, з них:
- 1652,70 грн - державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю, що є нижчою розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік;
- 1598,00 грн - надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю, що є нижчою розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, позивач інших доходів, окрім зазначених вище соціальних виплат, не отримує.
…
Частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач та його дитина з інвалідністю з дитинства підпадають під всі умови, визначені зазначеною конституційною нормою, для того, щоб його рівень життя та рівень життя дитини з інвалідністю був забезпечений не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
…суд дійшов висновку, що позивач має право на розмір соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, та розмір надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначені виплати не можна розглядати у сукупності, оскільки виплати стосуються двох осіб (дитини та його батька), а не однієї особи. У цьому випадку, як зазначалось раніше, позивач не отримував інших виплат, окрім надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю.
При цьому, зазначені соціальні виплати пов'язані між собою, і надбавка на догляд за дитиною встановлюється у випадках, коли дитина потребує постійного догляду. Але зазначені соціальні виплати не можна рахувати сукупно, оскільки допомога на дитину сплачується на утримання дитини з інвалідністю і не може бути нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, а надбавка на догляд за дитиною, сплачується безпосередньо на утримання особи, яка здійснює такий догляд і не має інших видів доходів.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 11.04.2024 у справі № 500/429/23.
Таким чином, покликання відповідача в листі від 15.05.2024 №957/02-17/24 на те, що положення Закону №2109-III та Порядку №79 в частині встановлення особі щомісячної доплати в сумі, якої не вистачає до розміру прожиткового мінімуму, застосовуються у випадку, якщо сума державної соціальної допомоги як дитині з інвалідністю до 18 років разом із встановленою до неї надбавкою (на догляд за особою) є меншою за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду».
Враховуючи викладене, рішенням суду у справі №460/5933/24 підтверджено порушення права позивача, яке одночасно було відновлене таким судовим рішенням, шляхом зобов'язання УСЗН Вараської РДА:
нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України: державну соціальну допомогу як батьку дитини з інвалідністю до 18 років у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України про державний бюджет України на відповідний рік;
нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про державний бюджет України на відповідний рік;
донарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як батьку дитини з інвалідністю до 18 років ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), починаючи з 01.01.2024;
донарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, починаючи з 01.01.2024.
Таким чином, вказаним рішенням суду достеменно встановлено спосіб його виконання.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема:
дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
працездатних осіб - 3028 гривень.
Як встановлено судом з матеріалів справи, в жовтні 2024 року позивач звернувся до відповідача із запитом на надання публічної інформації щодо виплати вищевказаних додаткової соціальної допомоги та надбавки на догляд в розмірах не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (додаткова соціальна допомога) та для працездатних осіб (надбавка на догляд), встановлених Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.
Листом від 23.10.2024 № 1668/02-09/24 УСЗН Вараської РДА повідомило позивача про те, що державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд заявнику була призначено згідно з поданими документами та медичним висновком ЛКК (№ 629 від 21.12.2022) на період: з 28.12.2022 по 31.12.2022 в сумі 371,82 грн; з 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 2881,60 грн в місяць; з 01.01.2024 по 01.05.2030 в сумі 3250,70 грн в місяць. Виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд ОСОБА_1 проведена включно по жовтень 2024 року. Таким чином, зазначене свідчить, що виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд ОСОБА_1 проведена в розмірі який не є меншим прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Процес призначення, нарахування та виплати зазначених допомог проводиться в програмному забезпеченні Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі ПК ЄІCCC), яким не передбачено коригування розмірів допомоги. Призначення проводиться відповідно до розмірів встановлених Законом № 2109-III. Для проведення призначення, нарахування та виплати державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд ОСОБА_1 відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 № 460/5933/24 управлінням надіслано запит до Департаменту соціальної політики Рівненської облдержадміністрації щодо надання розробником ПК ЄІССС можливості коригування розмірів відповідно до рішення суду.
Отже, суд встановив, що всупереч правовій оцінці, наданій судом у рішенні від 06.09.2024 у справі №460/5933/24, відповідач не здійснив перерахунок та виплату позивачу вищевказаних додаткової соціальної допомоги та надбавки на догляд в належних розмірах.
Така поведінка органу соціального захисту населення спрямована на невиконання рішення суду від 06.09.2024 у справі №460/5933/24.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов'язком такого боржника.
Водночас, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність поведінки відповідача при виконанні рішення суду у справі №460/5933/24, оскільки у такий спосіб суб'єкт владних повноважень сприяє тривалому порушенню права позивача на соціальний захист та належний рівень життя, яке гарантоване статтею 46 Конституції України та відновлене у судовому порядку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановити окрему ухвалу про виявлені порушення закону, яку довести до відома суб'єкта владних повноважень Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації, вчинену при виконанні рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №460/5933/24, яка полягає у нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України державної соціальної допомоги як батьку дитини з інвалідністю до 18 років у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України про державний бюджет України на відповідний рік, а також надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.
Для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, зобов'язати Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації:
нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України державну соціальну допомогу як батьку дитини з інвалідністю до 18 років у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України про державний бюджет України на відповідний рік;
нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про державний бюджет України на відповідний рік;
донарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як батьку дитини з інвалідністю до 18 років ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), починаючи з 01.01.2024;
донарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, починаючи з 01.01.2024.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації повідомити Рівненський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати Управлінню соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації для виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повна ухвала складена 02 січня 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко