Рішення від 25.12.2024 по справі 946/9117/24

Справа № 946/9117/24

Провадження № 2/946/3765/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належало наступне майно:

- житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено випискою з погосподарської книги № 2300 від 08.11.2024 року, виданою Саф'янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.01.2024 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 31.05.2019 року секретарем Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 82, ОСОБА_3 заповів усе його майно нерухоме та рухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76209764, наданої 14.03.2024 року приватним нотаріусом Веліксар Т.І., заповіт ОСОБА_3 від 31.05.2019 року, зареєстрований за № 82 не змінювався та не скасовувався.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1241 ЦК України до осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Так, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 23-05/1321, виданою 26.07.2024 року Саф'янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про відмову від прийняття спадщини № 157 від 14.03.2024 року, яка міститься в спадковій справі № 69/2024.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 30.12.1997 року Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП - НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 18.09.1997 року Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП - НОМЕР_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 30.12.1997 року Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП - НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 січня 2025 року.

Суддя: О.О.Бурнусус

Попередній документ
124214392
Наступний документ
124214394
Інформація про рішення:
№ рішення: 124214393
№ справи: 946/9117/24
Дата рішення: 25.12.2024
Дата публікації: 06.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за заповітом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.12.2024)
Дата надходження: 12.11.2024
Предмет позову: про визнання права власності на спадкове майно
Розклад засідань:
03.12.2024 10:00 Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
25.12.2024 09:20 Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області