26 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/31695/23
Провадження № 22-ц/4820/1999/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю представниці апелянта ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Карплюка О.І. від 29 серпня 2024 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У листопаді 2023 року позивач, звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, зазначив, що ОСОБА_2 07.05.2023 року о 15.25 год., керуючи транспортним засобом марки ГАЗ-2410 державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Кам'янецькій, 3 в м. Хмельницькому, не впорався з керуванням, проявив неуважність, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на транспортний засіб марки «Renault Trafic» державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26.05.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.
Транспортний засіб «Renault Trafic» державний номерний знак НОМЕР_2 застрахований в АТ «Просто страхування» з терміном дії до 20.09.2023 року та лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в сумі 160000 грн.
Транспортний засіб ГАЗ-2410 державний номерний знак НОМЕР_1 застрахований в ПАТ «СК «УСГ» з терміном дії до 25.03.2024 року та лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в сумі 160000 грн.
ОСОБА_3 , водій належного позивачу автомобіля на моменту ДТП, звернувся до ПрАТ «СК «УСГ» з повідомлення про ДТП, а позивач - із заявою про виплату страхового відшкодування.
В межах страхової справи складено ремонтну калькуляцію та розрахунок страхового відшкодування в сумі 147148,95 грн., який дорівнював вартості відновлювального ремонту автомобіля.
Відповідно до висновку експертизи №67/23 від 15.06.2023 року вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу з урахування коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ складає 151223,48 грн.
28.06.2023 року страховик здійснив відшкодування у розмірі 147148,95 грн.
Позивач здійснив відновлювальний ремонт належного йому автомобіля, вартість вказаного ремонту склала 223940 грн.
Невідшкодованою залишалася шкода в розмірі 76791,05 грн., цю шкоду ОСОБА_2 не відшкодував.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 76791,05 грн. різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, 3000 грн. витрат за проведення транспортної-товарознавчої експертиз, 20000 грн. моральної шкоди та 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.08.2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. та судовий збір в сумі 1073,60 грн.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні майнової шкоди як незаконне та задовольнити позов у цій частині повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні майнової шкоди, хоча фактично понесені витрати на відновлення автомобіля належно підтверджені, акт виконаних робіт відповідає попереднім документам за обсягом і видами ремонтних робіт. Ремонт автомобіля «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснювався у ПП ОСОБА_4 і виконувався безпосередньо найманим працівником ОСОБА_5 , якого було заявлено в якості свідка. Однак суд першої інстанції вказане клопотання не розглянув. Крім того, суд розглянув справу за відсутності представниці позивача, хоча остання двічі з'являлася до суду, проте не запрошувалася в судове засідання і не могла реалізувати свої процесуальні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України у позивача наявне право на стягнення різниці між вартістю відновлювального ремонту без врахування зносу та страховим відшкодуванням з відповідача, який не спростував наявну шкоду.
В засіданні апеляційного суду представниця апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не повній мірі з'ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні майнової шкоди слід скасувати, в частині розподілу судових витрат - змінити.
Рішення суду в частині стягнення моральної шкоди не оскаржується в апеляційному порядку, а отже, не є предметом апеляційного перегляду.
Так, встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.05.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 850 грн.
Вказаною постановою встановлено, що 07.05.2023 біля 15.25 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ГАЗ2410 номерний знак НОМЕР_1 по вул. Кам'янецькій, неподалік будинку №3 в м. Хмельницькому, в порушення п. 13.1, 13.3, 2.3б Правил дорожнього руху України, не впорався з керуванням, проявив неуважність, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Renault Trafic», номерний знак НОМЕР_2 , який внаслідок зіткнення в некерованому стані відкинуло на огороджувальний паркан.
На час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки ГАЗ2410, номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПРАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», яке відповідно до умов договору страхування 28.06.2023 року сплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 147148,95 грн.
Згідно з висновком експерта ДП «Експерт-Сервіс» від 15.06.2023 року №67/23 матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу «Renault» державний номерний знак НОМЕР_2 складає 151223,48 грн.
Наведене підтверджується матеріалами справи.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 76791,05 грн. Стягуючи 10000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з принципів розумності та справедливості.
З висновком в частині відмови у відшкодуванні майнової шкоди не можна погодитися, зважаючи на таке.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права,має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) . Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-15, в редакції на час настання страхової події) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону №1961-15 у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Суд першої інстанції правильно констатував, що 28.06.2023 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» сплатило ОСОБА_1 147148,95 грн. страхового відшкодування в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі № 213847606.
Після виплати страхового відшкодування позивач провів відновлювати ний ремонт автомобіля. Згідно з актом виконаних робіт № АВ-к-127 від 17.07.2023 року щодо ремонту транспортного засобу «Renault» державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного ПП ОСОБА_4 17.07.2023 року вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля становила 223940 грн.
Висновок суду першої інстанції про те, що вказаний акт не є належним доказом, оскільки суперечить акту огляду транспортного засобу від 19.05.2023 року та висновку експерта ДП «Експерт-Сервіс» № 67/23 від 15.06.2023 року є безпідставним. Так, акт виконаних робіт за обсягом і видами ремонтних робіт відповідає попереднім документам, складеним оцінювачами більш деталізовано щодо обсягу пошкоджень автомобіля та обсягу і видів робіт, які необхідно виконати для відновлення автомобіля.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 передав свій автомобіль для ремонту ПП ОСОБА_4 , яким здійснено ремонтні роботи транспортного засобу марки «Renault» державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується актом виконаних робіт № АВ-к-127 від 17.07.2023 року та актом виконаних робіт № АВ-к-128 від 17.07.2023 року.
Згідно з фіскальним чеком № 3Dv2WaWZK8s від 05.09.2023 року ОСОБА_1 оплатив виконавцю робіт ПП ОСОБА_4 236122 грн.
Як пояснила представниця позивача, роботи згідно з актом виконаних робіт №АВ-к-128 від 17.07.2023 року (заміна фільтрів та олив) не належить відновлювальних робіт після ДТП, а тому позивач, заявляючи позов про повернення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, суму за цим актом 12180 грн. не враховував.
Суд першої інстанції не врахував вказаних обставин та не надав процесуальної можливості представниці позивача взяти участь в судових засіданнях, реалізувати свої процесуальні права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 76791,05 грн.
З врахуванням наведеного рішення про відмову в позові в частині стягнення майнової шкоди слід скасувати та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 76791,05 грн. майнової шкоди та 3000 грн. вартості проведення транспортно-товарознавчої експертизи.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частиною 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з договором, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Висоцькою Х.О. 23.08.2023 року, детального опису виконаних робіт (наданих послуг), адвокатом позивачу надано та оплачено ним послуги з правничої допомоги на суму 10000 грн. в суді першої інстанції, на 5000 грн. - в апеляційному суді.
Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст.141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10413,92 грн. понесених судових витрат (966,02 грн. за подачу позову, задоволено на 89,98% та 9447,90 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції).
В зв'язку з задоволенням апеляційної скарги слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та 6196 грн. понесених судових витрат (1196,87 грн. за подачу апеляційної скарги, 5000 грн. витрат на правничу допомогу).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2024 року про відмову в позові в частині стягнення майнової шкоди скасувати, в частині розподілу судових витрат - змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 79791,05 грн. майнової шкоди та 10413.92 грн. понесених судових витрат.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 6196 грн. понесених судових витрат в апеляційній інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 січня 2025 року
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк