02.01.25
22-ц/812/25/25
Справа номер 522/18258/23 Головуючий суду першої інстанції - Тавлуй В. В.
Провадження номер 22-ц/812/25/25 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О. В.
02 січня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О. В.,
суддів - Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
із секретарем судового засідання - Андрієнко Л. Д.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана через її представника ОСОБА_3 , на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2024 року, повний текст якого складено 10 вересня 2024 року, ухвалене за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів,
Короткий зміст позовних вимог
13 вересня 2023 року ОСОБА_4 подав до суду зазначений вище позов, який обґрунтовував наступним.
Позивач вказував, що він та відповідач є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2014 року шлюб між сторонами розірвано та визначено місце проживання дітей разом із матір'ю.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2023 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме з 16 листопада 2022 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
31 травня 2023 року Приморським ВДВС у м. Одеса відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання зазначеного вище судового рішення про стягнення аліментів, в межах якого 28 червня 2023 року звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи ОСОБА_4 .
Позивач зазначав, що після ухвалення зазначених вище судових рішень, його неповнолітній син ОСОБА_5 виявив бажання проживати разом із ним, у зв'язку з чим 10 серпня 2023 року переїхав до нього у м. Київ.
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 тепер проживає разом із ним та перебуває на його утриманні, позивач просив припинити стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_5 та змінити розмір аліментів, стягнутих з нього рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2023 року з 1/3 частини до 1/6 частини, які він сплачує на утримання доньки ОСОБА_6 .
Позиція відповідача у суді першої інстанції
Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, оскільки на її думку отримання нею аліментів на утримання сина буде відповідати його інтересам. На думку відповідача зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2023 року матиме наслідком зменшення коштів, які позивач буде виділяти на утримання сина, що не відповідає інтересам останнього.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 12 грудня 2023 року відкрито провадження у цій справі. Її розгляд ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2024 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07 квітня 2023 року у справі №523/15669/22 на користь ОСОБА_2 шляхом припинення стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишивши лише стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що позивач довів факт проживання ОСОБА_5 разом із ним, що відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України є підставою для зменшення розміру аліментів.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи свою скаргу, відповідач наполягала на тому, що стягнення аліментів з позивача на її користь для утримання ОСОБА_5 відповідає інтересам дитини, оскільки гарантує його утримання з боку батька.
Також ОСОБА_2 вказувала на те, що суд першої інстанції розглянув справу про зменшення розміру аліментів, яка за своєю суттю є справою, що виникає з сімейних правовідносин, в порядку спрощеного провадження, що протирічить положенням ст. 274 ЦПК України. Зазначене відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, на думку апелянта, є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Доводи інших учасників справи
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2014 року (справа №522/10082/14-ц) шлюб між ОСОБА_4 та відповідачкою, зареєстрований 22.06.2004, розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_4 . Місце проживання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визначено разом із матір'ю.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2023 року (справа №522/15669/22) з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_5 , 2007 р.н. та ОСОБА_6 , 2009 р.н., у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 листопада 2022 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Постановами державного виконавця Приморського ВДВС у м. Одесі відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання рішення суду у справі №522/15669/22 про стягнення аліментів та звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника.
Відповідно до розрахункового листа з місця роботи ОСОБА_4 за 2023 рік, починаючи з липня місяця з нього стягувалися аліменти на утримання дітей.
19 квітня 2021 року ОСОБА_4 уклав договір оренди квартири АДРЕСА_1 .
Наказом директора Політико-правового коледжу «АЛСКО», розташованого у м.Києві, №23 від 23.08.2023 р. ОСОБА_5 зараховано до складу студентів 2-го курсу денної форми навчання спеціальності 081 «Право», освітнього ступеня «фаховий молодший бакалавр», ОПП «Право» з 23.08.2023 року за власним бажанням (переведення з іншого закладу освіти).
Згідно з платіжними інструкціями відповідач щомісячно з 05 вересня 2023 року перераховує отримувачу (ПІБ його не зазначені) платежі з таким призначенням: «частина аліментів ОСОБА_9 ».
У відзиві на позовну заяву відповідач визнала факт переїзду сина ОСОБА_10 до свого батька 10 серпня 2023 року.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказаним нормам закону оскаржуване рішення у повній мірі не відповідає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Статтею 19 ЦПК України (в редакції чинній на час відкриття провадження у справі) визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
За змістом указаних процесуальних норм до справ, які підлягають обов'язковому розгляду за правилами загального позовного провадження віднесено, зокрема, справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Отже, справи у спорах про припинення стягнення аліментів та зміну їх розміру в бік зменшення мали розглядатися судом за правилами загального позовного провадження.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані правові норми та розглянув справу за позовом ОСОБА_4 про припинення стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 та зміну розміру аліментів у бік їх зменшення у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Вказане порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування судового рішення (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення.
Вирішуючи зазначене питання, апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.
У справі, яка переглядається, на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2023 року (справа №522/15669/22) з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_5 , 2007 р.н. та ОСОБА_6 , 2009 р.н., у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 листопада 2022 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні вищевикладених норм законодавства може бути підставою для зміни розміру аліментів в бік їх зменшення.
Відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача.
З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини та зменшення розміру аліментів) однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина (постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц (провадження №61-3738св22).
Верховний Суд у постановах від 28 червня 2023 року у справі №186/126/21 та від 30 серпня 2023 року у справі №495/5950/21 зазначав, що позовні вимоги про припинення стягнення аліментів підлягають задоволенню з часу звернення позивача до суду, оскільки на цей час дитина проживала з ним та він ніс витрати на її утримання.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У справі, яка переглядається, судом встановлено, що син сторін ОСОБА_10 , 2007 року народження, з 10 серпня 2023 року проживає разом з батьком у м.Києві.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що наявні правові підстави для припинення з 13 вересня 2023 року (дата подання позову) стягнення аліментів із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стягуються на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2023 року та зміни розміру аліментів, стягнутих рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2023 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 1/6 частки.
Вказаний розмір аліментів колегія суддів вважає розумним і справедливим, враховуючи те, що на утриманні ОСОБА_4 перебуває син ОСОБА_5 .
Доводи відповідачки про те, що продовження сплати ОСОБА_4 на її користь аліментів на утримання ОСОБА_5 буде відповідати інтересам дитини не можуть бути взяті до уваги, оскільки не ґрунтуються на положеннях сімейного законодавства, яке визначає аліменти, як кошти, що покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана через її представника ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів задовольнити.
Припинити з 13 вересня 2023 року стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнутих рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2023 року.
Змінити з 13 вересня 2023 року розмір аліментів, визначений рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2023 року, які стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , визначивши, що на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти стягуються у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_4 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повний текст постанови складено 03 січня 2025 року.