Справа № 130/3007/24
Провадження № 33/801/52/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М.
Доповідач: Сало Т. Б.
03 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Смірнова Сергія Михайловича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 грн. Провадження у справі просить закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У скарзі зазначає, що факт його перебування в стані алкогольного сп'яніння не доводиться належними доказами. На місці, де трапилася дорожньо-транспортна пригода, він пояснював працівникам поліції, що протягом дня не вживав алкогольні напої, лише квас, тому беззастережно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Оскільки він не погодився із результатом огляду, проведеного поліцейським за допомогою приладу «Драгер», його було доставлено до закладу охорони здоров'я для проведення огляду. Долучений до протоколу роздрукований тест приладу «Драгер» є нечитабельним, що викликає сумніви в достовірності його даних. Дата калібрування в даному випадку є невідомою, тому він припускає, що показники приладу можуть бути неточними, оскільки невідомо, коли перевірявся прилад. На відео не видно, як працівник поліції дістає мундштук з одноразового поліетиленового упакування, а лише чути шурхіт упакування. Що стосується огляду, проведеного в закладі охорони здоров'я, то огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «АлкоФор 307». Однак, ні акт огляду, ні висновок не містять відомостей про дату останньої калібровки алкотестеру, а відтак він припускає, що огляд проведено з порушенням інструкції з експлуатації вказаного приладу. Суд описує в постанові прилад «АлкоФор 505», хоча тест проводився за допомогою приладу «АлкоФор 307». Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 визначено, що визначення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Однак, в лікарні проведено огляд на приладі, який вимірює рівень алкоголю в повітрі. Розділ ІІІ згаданої Інструкції 1452/735 присвячений проведенню огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я та оформлення його результатів і даний розділ містить виключно опис проведення лабораторних досліджень, а не проведення огляду шляхом продування газоаналізатора.
Хоча ОСОБА_1 в апеляційній скарзі і просить скасувати постанову суду першої інстанції у повному обсязі та винести нову, однак, зі змісту апеляційної скарги слідує, що ОСОБА_1 не оскаржує висновки суду першої інстанції щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а відтак постанова суду першої інстанції в силу ч. 7 ст. 294 КУпАП в цій частині не переглядається апеляційним судом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши адвоката Смірнова С.М., який підтримав апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
У ст. 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №768900, складеного 10 жовтня 2024 року інспектором СРПП Жмеринського РВП майором поліції Конокотіним В.Б., 09 жовтня 2024 року о 23 год. 55 хв. в м. Жмеринка по вул. Київській водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки OPEL VEKTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в КНП «Жмеринська ЦРЛ», результат тесту 0,64 проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.3).
Відповідно до висновку №411 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 жовтня 2024 року, складеного лікарем КНП «Жмеринська ЦРЛ» Жмеринської міської ради Вінницької області Дуляк С.М. , за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння - 0,64 проміле (а.с.6).
У підпункті а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, в тому числі, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина доведена матеріалами справи.
Під час розгляду справи суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.280 КУпАП з'ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується ні з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці за допомогою спеціального технічного засобу, ні з результатами огляду, проведеного лікарем в закладі охорони здоров'я.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
У пункті 3 вказаного Порядку зазначено, що огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з
використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи (пункт 10 Порядку).
Зі змісту вказаних норм слідує певний законний алгоритм дій поліцейського: у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння поліцейський спочатку пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія із результатами проведеного огляду він направляється до закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
У пункті 13 Порядку зазначено, що лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Тобто, встановивши за результатами проведеного огляду в закладі охорони здоров'я факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, поліцейський на законних підставах склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 визначено, що визначення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Однак, в лікарні проведено огляд на приладі, який вимірює рівень алкоголю в повітрі.
Так, у пункті 7 цього розділу зазначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Розділ ІІ вказаної Інструкції 1452/735 стосується процедури проведення поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським, тоді як в даному випадку огляду проводився лікарем закладу охорони здоров'я.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я регламентований розділом ІІІ Інструкції 1452/735, яким визначено, що за результатами огляду на стан сп'яніння встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, на підставі якого видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського.
Вказаний розділ не містить обов'язку зазначати у висновку кількісний показник, а лише повинен містити вказівку про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, з роз'яснень, які містяться на офіційному сайті ДП «Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Житомирстандартметрологія») в мережі Інтернет встановлено, що вимірюючи значення масової концентрації парів етилового спирту в повітрі, що видихується, можна визначити ступінь сп'яніння людини і для визначення ступеня сп'яніння традиційно використовують показник значення вмісту алкоголю в крові у ‰ (проміле).
Вміст алкоголю вимірюється газоаналізаторами, які перераховують вміст алкоголю в повітрі у вміст алкоголю в крові за відповідним співвідношенням.
Пунктом 5 статті 8 Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25 квітня 1974 року, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01 травня 1971 року зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Із вказаного слідує, що алкотестер - це прилад, який використовується, щоб визначити рівень алкоголю в крові у особи, тобто прилад, який допомагає визначити кількість концентрації алкоголю в крові людини шляхом аналізу видихуваного повітря.
Відтак, вказані доводи не заслуговують на увагу.
Хибною є позиція ОСОБА_1 з приводу того, що розділ ІІІ Інструкції 1452/735 стосується лише проведення лабораторних досліджень, оскільки у пункті 7 цього розділу зазначено, що проведення лабораторних досліджень є обов'язковим лише на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
У пункті 9 розділу ІІІ зазначено, що в закладах охорони здоров'я використовується обладнання, дозволене МОЗ, що підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Крім того, у пункті 10 згаданого Порядку №1103 передбачено, що при огляді водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я застосовуються спеціальні технічні засоби (законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Твердження скаржника про відсутність у висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння відомостей про дату останньої калібровки алкотестеру відхиляються апеляційним судом, оскільки він не зазначає, якою нормою передбачені вказані вимоги.
Клопотань про витребування від закладу охорони здоров'я документів щодо спеціального технічного засобу, яким проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, останнім не заявлялося, а тому всі доводи з приводу порушення експлуатації такого засобу є ніщо інше, як припущення.
ОСОБА_1 не був позбавлений можливості, у разі незгоди з результатами проведеного огляду, пройти такий огляд в порядку самозвернення, чого ним зроблено не було.
Також ОСОБА_1 , маючи сумніви у результаті огляду, не наполягав на здачі зразків біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження.
З оглянутого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 жодних заперечень щодо результатів проведеного огляду не висловив, факт перебування в стані алкогольного сп'яніння не заперечив.
Доводи ОСОБА_1 , які стосуються проведення огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу не розглядаються апеляційним судом, оскільки ОСОБА_1 у зв'язку з незгодою із результатами такого огляду пройшов огляд в закладі охорони здоров'я. Тому надавати їм оцінку не має правового значення.
Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги мають формальний характер та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано фактичні обставини справи, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Сало