Справа № 128/1464/24
Провадження №22-ц/801/410/2025
Категорія: 44
Головуючий у суді 1-ї інстанції Фанда О. А.
Доповідач :Сало Т. Б.
03 січня 2025 рокуСправа № 128/1464/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Матківської М.В., Шемети Т.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 14 травня 2024 року про повернення позовної заяви в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди,
встановив:
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 14 травня 2024 року позовну заяву у даній справі визнано неподаною та повернуто позивачу.
31 грудня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, яка не відповідає загальним вимогам процесуального закону щодо форми і змісту апеляційної скарги.
Зокрема, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 використовує лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційної скарги), і яка в деякій мірі відображає зневажливе ставлення апелянта до судової гілки влади, а також до органу державної влади та суддівського врядування - Вищої ради правосуддя.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі використовує наступні висловлювання: «…під час святкування день народження І.В. Леніна 22.04.2.24 працівник Вінницького районного суду ухвалив ухвалу…», «…не виконав…примхи працівника суду…», «…судового побору…»,.
Також ОСОБА_1 в апеляційній скарзі заявив клопотання «про відвід усьому складу цивільної палати Вінницького апеляційного суду», в мотивах якого також зазначені наступні висловлювання: «…товариш ОСОБА_3 …», «…некомпетентність цивільної палати…», «…Увага до працівників апеляційного суду ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 . ОСОБА_8 та ОСОБА_9 », «…прошу зупинитися та схаменутися…», «…звернутися до вищої зради правосуддя…», «…неправомірних дій працівників апеляційного суду які полягають у …марнотратстві державних коштів».
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень та КП "Д-3", ОСОБА_1 , до подання 31 грудня 2024 року апеляційної скарги, вже неодноразово звертався з апеляційною скаргою на це ж саме судове рішення.
Так, зокрема, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід всьому складу судової палати з розгляду цивільних справи Вінницького апеляційного суду залишено без розгляду. Визнано, що звернення в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 14 травня 2024 року, є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Апеляційну скаргу залишено без розгляду.
Крім того, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 грудня 2024 року визнано, що звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 14 травня 2024 року та заявлений ним відвід усьому складу цивільної палати Вінницького апеляційного суду є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Апеляційну скаргу із заявою про відвід, яку вона містить, повернуто скаржнику.
ОСОБА_1 , у черговий раз подаючи апеляційну скаргу, не відредагував її зміст з урахуванням зауважень апеляційного суду та знову ж таки використав висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів та які свідчать про очевидну неповагу до суду, а також заявив безпідставний та немотивований відвід всьому складу цивільної палати Вінницького апеляційного суду.
Така поведінка ОСОБА_1 свідчить про зухвалість та явне небажання останнього з принципових, незрозумілих для суду причин, подати належним чином оформлену апеляційну скаргу.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
У п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України зазначено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
За таких обставин, слід вважати, що використання одними учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і №18589/02)).
Вказана поведінка ОСОБА_1 свідчить про його небажання сприяти виконанню завдання цивільного судочинства, а відтак апеляційний суд в діях ОСОБА_1 вбачає зловживання ним своїми процесуальними правами.
Апеляційний суд звертає увагу, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
За правилами частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин, апеляційний суд визнає подання даної апеляційної скарги із заявленим у ній відводом виявом неповаги до суду та зловживанням ОСОБА_1 його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення його апеляційної скарги на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.
Керуючись ст. 44, 143, 148, 259, 260, 271, 381 ЦПК України,
ухвалив:
Визнати, що звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 14 травня 2024 року є зловживанням процесуальними правами.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 14 травня 2024 року у даній цивільній справі повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді М.В. Матківська
Т.М. Шемета