печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56063/24-к
28 листопада 2024 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 захисника - ОСОБА_4 підозрюваного - ОСОБА_5 перекладача - ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням прокурора, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12024100060000659 від 21.03.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. Так, слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомлено про підозру: ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Федеративної республіки Нігерія, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (зі слів) раніше не судимому, він підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість та відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку. Під час розгляду клопотання встановлено, що в провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12024100060000659 від 21.03.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. Слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомлено про підозру: ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Федеративної республіки Нігерія, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (зі слів) раніше не судимому, він підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ) у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, а саме протоколами проведених негласних (слідчих) розшукових дій, протоколами допитів свідків, протоколами обшуків, протоколами огляду місця події, протоколом впізнання. На підставі викладеного, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ) вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна. Відносно ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрювана може (буде): переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, з метою зміни їх показань, експертів з метою надання ними неправдивих висновків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, існує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину та невідворотність покарання, може вчинити дії, які призведуть до уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, наразі, є ризик переховування на тимчасово окупованих територіях України, де відсутній контроль з боку органів державної влади та ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), являється громадянином Федеративної Республіки Нігерія та може безперешкодно перетнути державний кордон з метою переховування від правоохоронних органів. Окрім цього, ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), офіційно не працевлаштований та має дохід лише від здійснення злочинної діяльності, відтак існує ризик продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється. На даний час існує ризик того, що підозрюваний може вплинути на свідків, з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків. Ризик впливу на експертів існує, оскільки за результатами проведення експертиз, які призначені у вказаному кримінальному провадженні, буде вирішено питання про кваліфікацію вказаного кримінального правопорушення, що, на думку сторони обвинувачення, з урахуванням обставин кримінального провадження, зокрема, великих об'ємів вилучених в ході обшуків речовин, призведе до зміни кваліфікації кримінального правопорушення на більш тяжкий злочин. Ризики знищення, переховування або спотворення будь-якої з речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обгрунтовуються тим, що наразі досудове розслідування триває, проводяться заходи, спрямовані на викриття організаторів злочинної діяльності, та перебування ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ) під більш м'яким запобіжним заходом призведе до можливості вчинення дій, спрямованих на перешкоджання органу досудового розслідування зібрати докази відносно інших учасників групи, та, відповідно, їх уникненню від кримінальної відповідальності. Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ) у вигляді тримання під вартою. Зазначені ризики виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), та не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки підозрюваного, оскільки тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання її винним не може нівелювати вищенаведеними ризиками. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Наявний запобіжний захід при обґрунтуванні підозри відповідає характеру інкримінованого ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ) діяння, не дає можливості перешкоджати встановленню істини, інтересам слідства та правосуддя шляхом ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином; а також запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень. Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо підозрюваного, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами. Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватись від органу досудового розслідування, суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ) підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке санкцією передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна та враховуючи вищевикладені ризики, викладені обставини, що підтверджують наявність зазначених ризиків, а також обґрунтування неможливості запобігання ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. З урахуванням вимог статей 177, 178, 183 КПК України, враховуючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання за ч.ч. 3, 4, 5 ст. 190 КК України, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із наданими даними про особу підозрюваного, вважаю, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню. Строк тримання під вартою підозрюваному слід визначити в межах строку досудового розслідування кримінального провадження, з урахуванням часу затримання особи, підозрюваного у вчиненні вказаного кримінального правопорушення до 25 січня 2025 року включно. Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваного розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування клопотання. Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи з мети застави, головним критерієм, за яким має бути визначений розмір застави є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків. Саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини. Згідно з рішенням у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти. Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України» де зазначив, що, гарантії передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, стан здоров'я, матеріальне становище, стійкість соціальних зв'язків та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ) перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, у зв'язку з чим, вважаю за належне призначити заставу у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 90 840,00 грн.. Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки, строком до 25 січня 2025 року включно: - прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це; - не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; - повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 січня 2025 року включно. Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України. Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 90 840,00 грн. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/рUA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це; - не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; - повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 25 січня 2025 року включно. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали буде оголошено о 14 год. 00 хв. 03 грудня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1